Авґустин Барбоза

Авґустин Барбоза
Народився	5 травня 1913(1913-05-05) Асунсьйон, Парагвай
Помер	18 грудня 1998(1998-12-18) (85 років) Асунсьйон, Парагвай
Країна	Парагвай
Діяльність	автор-виконавець, композитор
Членство	Alberto y Los Trios Paraguayosd
Роки активності	з 1998
Медіафайли у Вікісховищі

Авґустин Барбоза (ісп. Agustín Barboza 5 травня 1913, Асунсьйон, Парагвай — 18 грудня 1998, Асунсьйон, Парагвай) — парагвайський співак і композитор. Представник парагвайської музики — стилю ґуарані.

Життєпис

У 1929 вирушив до Буенос-Айреса, де працював моряком на борту корабля під аргентинським прапором.

Одночасно зайнявся музичною діяльністю, познайомився з Базиліо Мелгареджо Молінасом ( «Мелґа»), в парі з яким сформував дует, а потім — тріо Мелгареджо-Барбоза-Феліу.

У 1947 увійшов до складу тріо парагвайців «Los Paraguayos Threesome» з Діґно Ґарсіа і Луїсом Альберто дель Парана. Здійснив турне Мексикою, потім Кубою, Центральною Америкою. На початку 1950-тих гастролював країнами Південної і Центральної Америки, Мексикою, США і Європою солістом або в складі різних музичних гуртів.

У 1954 виступав з «Trio Los Paraguayos». В Європі учасники тріо підписали контракт з голландською компанією звукозапису Philips.

Ці стосунки тривали багато років. Їх прозвали «послами парагвайської музики».

У 1957 Барбоза організував свій власний гурт «Barboza y sus compañeros» з Рамоном Мендосою, Леонардо Фігероа і Карлосом Центуріоном, продовжуючи гастролювати Європою і Близьким Сходом.

У 1962, оселившись в Парагваї, одружився зі співачкою Івер (Francisca Zayas), утворивши художній сімейний дует.

У 1994 уряд Парагваю нагородив Барбозу Національним орденом за заслуги у справі поширення і популяризації парагвайської музики.

У 1996 написав автобіографічну книгу під назвою «Ruego y Camino».

У 1997 виграв Національну премію Парагваю з музики.

Вибрані твори

Барбоза створив близько 80 пісень.

• «Alma vibrante»,
• «Flor de Pilar»,
• «Mi patria soñada»,
• «Sobre el Corazón de mi guitarra»,
• «Muchachita campesina»
• «Mis joyas de Buenos Aires»
• «Dulce tierra mía»,
• «Serenata»,
• «Viva la vida, viva el amor»
• «Muchacha dorada»,
• «Oimeva che roga»,
• «Oñomdiovemi»
• «Reservista purahei»,
• «Emociones de mi tierra»
• «Ruego y camino»,
• «Sombras de ausencia»,
• «Voz del viejo río».

Посилання

• Agustín Barboza [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Agustín Barboza [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)