Айтхожина Нагіма Абенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айтхожина Нагіма Абенівна
Айтқожина Нағима Әбенқызы
Народилася 22 лютого 1946(1946-02-22)
Петропавловськ, Казахська РСР, СРСР
Померла 10 листопада 2020(2020-11-10) (74 роки)
Алмати, Казахстан
Країна  СРСР
 Казахстан
Діяльність біолог
Alma mater Казахський державний університет імені С. М. Кірова
Галузь молекулярна біологія, молекулярна генетика, медична генетика, біотехнологія
Посада президент Національної академії наук Республіки Казахстан
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Членство Академія наук Казахської РСР
Нагороди
Орден Барса орден Благородства

Нагіма Абенівна Айткожина (нар. 22 лютого 1946, Петропавловськ, Казахська РСР — 10 листопада 2020[1]) — казахська науковиця в галузі молекулярної біології, молекулярної генетики, медичної генетики та біотехнології, доктор біологічних наук, професор, академік, президент Національної академії наук Республіки Казахстан. Дійсна член Нью-Йоркської академії наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

1969 — закінчила Казахський державний університет імені С. М. Кірова.

1970—1973 — аспірантка Інституту молекулярної біології ім. В. А. Енгельгардта АН СРСР[ru] в Москві.

1974—1983 — молодший, старший, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки.

1983—1989 — провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології та біохімії імені М. А. Айтхожина.

1990—2012 — засновник і завідувач першої в Казахстані лабораторії геному інституту молекулярної біології та біохімії імені М. А. Айтхожина.

1990—2018 — генеральний директор інституту молекулярної біології та біохімії імені М. А. Айтхожина.

1996—1999 — академік-секретар (голова) відділення біологічних і медичних наук Національної академії наук Республіки Казахстан.

1999—2002 — президент Національної академії наук Республіки Казахстан.

Наукова та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Тема кандидатської дисертації «Структурно-функціональна організація ядерних РНП частинок, що містять про-мРНК».

Тема докторської дисертації «Алкалоїди — інгібітори біосинтезу макромолекул».

Основні напрями наукових досліджень: молекулярна біологія, молекулярна генетика, медична генетика, біотехнологія. Засновниця молекулярної генетики людини та рослин в Казахстані, створила першу в країні лабораторію геному. Вперше в Казахстані провела молекулярно-генетичний аналіз ДНК з муміфікованих матеріалів археологічних розкопок кургану Берель на території Східноказахстанської області. Ці роботи лягли в основу досліджень у республіці щодо палеогеноміки, етнічної історії та етногенезу народів.

За результатами наукових досліджень опубліковано понад 300 наукових робіт, багато з яких — в провідних журналах за кордоном. Отримано 29 авторських свідоцтв і патентів.

Науковий керівник 3-х докторських, 17 кандидатських дисертацій, науково-дослідних проектів, грантів та науково-технічних програм (НТП) з фундаментальних досліджень.

Державна і громадська діяльність[ред. | ред. код]

1989—1991 — народний депутат СРСР, член комітету з питань науки Верховної ради СРСР.

З 1995 — член Республіканської ради жінок.

1999—2005 — член національної комісії у справах сім'ї та жінок при Президентові Республіки Казахстан.

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

Срібна медаль Міжнародної виставки «Еврика», Брюссель (1993).

Грант CRDF Visiting Scientist в США (1997).

Лауреатка премії «Платиновий Тарлан» в номінації «Наука» (2000).

Орден «Парасат» (2001).

Орден Барса III ступеня (2011).

Почесні грамоти Академії наук АН Каз РСР, HAH РК, МОН РК за плідну роботу і внесок в розвиток науки Казахстану.

Родина[ред. | ред. код]

Нагіма Айтхожина народилась в багатодітній родині. Її брати і сестри також стали відомими знаменитими особистостями. Серед них[2]:

Основні наукові праці[ред. | ред. код]

  • Selective inhibition of the polypeptide chain elongation in eukaryotic cells.1995;
  • Биология культивируемых клеток пшеницы, экспонированных на борту космической станции «Мир»: деление, морфогенез и дифференциация. 2001;
  • Polymorphism of the promoter region of the angiotensinogen gene and the gene for angiotensin I-converting enzyme in arterial hypertension and cardiovascular disease of the kazakh ethnic group. 2003;
  • Polymorphism of noncoding region of mitochondrial genome from three populations of kazakh groups inhabited territory of Kazakhstan. 2004.
Попередник:
Школьник Володимир Сергійович
Президент Національної академії наук Республіки Казахстан
13 жовтня 199915 квітня 2002
Наступник:
Даукєєв Серікбек Жусупбекович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скончалась бывший президент академии наук Казахстана. Sputnik Kazakhstan. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 12.11.2020. (рос.)
  2. Пассионарий казахстанской науки. Мысль — Республиканский общественно-политический журнал. Процитовано 07.12.2019. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]