Алохтон (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алохтон (рос. аллохтон, англ. allochthon, allochthone; нім. Allochton) — частини складчастих структур, які утворюють тектонічні покриви.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

У структурній геології, алохтон, або алохтонний блок — комплекс гірських порід, що залягає над поверхнею насування та переміщений з місця свого утворення по цій поверхні. Утворює висячий бік (крило) тектонічного покриву. Алохтон, ізольований від скелі, від якої він відірвався, називають кліпп. Якщо в алохтоні є дірка, то його можна розглядати як автохтон під алохтоном, а отвір називається вікном (або фенстер — від нім. Fenster).

Алохтонні відклади

[ред. | ред. код]

Алохтонними в геології та лімнології також називають відклади, що утворилися з органічних решток або мінеральних частинок, принесених водою з інших місць.[1] Протилежне — автохтонні відклади.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

[ред. | ред. код]