Алхан-Юртівське нафтопромислове товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алхан-Юртівське нафтопромислове товариство — нафтова компанія, заснована 16 листопада 1902[1] з метою освоєння нафтових промислів на дільницях, що належать І. І. А. Корякіну у Грозненському нафтовому районі.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване в Санкт-Петербурзі [2] об'єднанням Петроградських підприємців. Товариство розташовувалося в Терській області, в Кизлярському відділі, в межах станиці Єрмоловської ділянки за № 4, 7 і 8 на землях, колишніх купця Багданова, орендованих у Терського обласного правління. На ділянці цієї компанії знаходилася найважливіша свердловина, яка дала нафтовий фонтан і започаткувала промислову розробку Грозненського нафтового родовища[3] [4].

Основні напрямки компанії включали видобуток і переробку корисних копалин, а також ведення діяльності і в інших нафтоносних районах Російської імперії, транспортування і торгівля нафтопродуктами.

У 1902 основний капітал товариства становив 3 млн крб, пізніше зменшено до 800 000 руб. Акції - 3200 акції іменних на пред'явника по 250 рублів з купонами на 10 років[5] . Пайовиками компанії були відомі Шведські нафтопромисловці Брати Нобель[6][7].

У 1906 товариство перейшло до компанії «М. А. Мареш», яку, у свою чергу, у травні 1907 поглинула німецька компанія «Шпіс»[8][9].

Склад правління: П. Ф. Сумарок-Ельстон, З. А. Бат, Л. Велитченко, І. А. Корякін, О. Н. Левін [10] .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нефть России : Июнь 1902 г : номер № 6, июнь 2002 Хронографъ. www.oilru.com. Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 7 лютого 2020.
  2. Гражд. инж. Н. Богданов. «Зодчий», 1904, Вып. 31, С. 353—354; Вып. 32, С. 361—363. Дом 13 | Загородный проспект. www.zprospekt.ru. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  3. Фонды  /  23  /  Описи  /  Ф. 23 Оп. 28  /  Дела  /  Ф. 23 Оп. 28 Д. 44 :: РГИА. rgia.su. Процитовано 3 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Загородный пр. 13 (Доходный дом Коммерческого училища) - история, фото - Прогулки по Петербургу. walkspb.ru. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  5. Ахмадова Х. Х., Мусаева М. А., Сыркин А. М., Махмудова Л. Ш., Такаева М. А.,. Научная электронная библиотека. monographies.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2020.
  6. Султанов Чапай Али Оглы. Исторические расследования.Что значил Азербайджан для России и СССР – рядовая республика или ... [[Султанов, Чапай Али оглы|Султанов Чапай Али Оглы]]. Исторические расследования. www.sultanov.azeriland.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  7. Алексей Алексеев. Ум, нефть и совесть // Коммерсантъ : газета. — 2018. — 16 червня. Архівовано з джерела 17 квітня 2021.
  8. Совет Съезда Терских нефтепромышленников. Статистические сведения о Грозненских нефтяных промыслах за 1907—1909 гг. Грозный, 1910. С. 23-24.
  9. Промышленное предпринимательство в Терской области в конце XIX — начале XX — начале XX вв. Диссертация на соискания научной степени доктора исторических наук Гайтамирова С. А. Научный руководитель — доктор исторических наук профессор Гапуров Ш.А Грозный — 2018.
  10. Указатель действующих в Империи акционерных предприятий под редакцией. В. А. Дмитриева-Мамонова. Санкт-Петербург, 1903, № 1100. с.-1461

Література

[ред. | ред. код]
  • Притула А. Ф. Грозненская нефтяная и терская горная промышленность перед национализацией. — М. : Издание совета нефтяной промышленности, 1925. — 176 с. — 1200 прим.