Аліс Туро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліс Туро
Народилася 12 жовтня 1985(1985-10-12) (38 років)
Бар-ле-Дюк
Країна  Франція
Діяльність політична діячка, адвокат
Alma mater Університет Нансі II[1]
Знання мов французька
Посада депутат Національної асамблеї Франції
Партія Renaissance

Аліс Туро (12 жовтня 1985(1985-10-12), Бар-ле-Дюк) — французька політик з партії Вперед, республіко! (LREM), депутатка Національних зборів Франції, обрана на виборах 2017 року у департаменті Дром.[2]

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

У парламенті Туро є членом Комітету з правових питань.[3] З 2019 року вона також є членом французької делегації у Франко-німецькій парламентській асамблеї .

Разом із Жаном-Мішелем Фовергом Туро була співавтором звіту 2018 року з понад 70 рекомендаціями щодо підтримки сил безпеки та муніципальної поліції у Франції.[4] У 2020 році вона була співдоповідачем (разом із Фовергом) у законі, запропонованому міністром внутрішніх справ Жеральдом Дарманіном, щоб криміналізувати розповсюдження світлин, на яких зображені працівники правоохоронних органів з наміром заподіяти людям шкоду.[5] Проти виступила колега по парламентській групі Фіона Лазаар.

20 листопада 2021 року вона разом із Жаном-Мішелем Фьоржем запропонувала на голосування проєкт закону про глобальну безпеку.[6]

Політичні позиції

[ред. | ред. код]

У липні 2019 року Туро проголосувала за ратифікацію Францією Всеосяжної економічної та торговельної угоди Європейського Союзу (CETA) з Канадою.[7]

Інші види діяльності

[ред. | ред. код]
  • Управління Франції із захисту біженців та осіб без громадянства (OFPRA), член ради директорів[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.lemonde.fr/politique/article/2017/06/28/qui-est-mon-depute-notre-moteur-de-recherche-pour-mieux-connaitre-votre-representant-a-l-assemblee-nationale_5152291_823448.html#depute_26_2
  2. Elections législatives 2017. Ministry of the Interior (French) . Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
  3. Alice Thourot [Архівовано 19 липня 2017 у Wayback Machine.] French National Assembly.
  4. Annabelle Timsit (12 September 2018), France is proposing to give all local cops guns [Архівовано 8 березня 2020 у Wayback Machine.] Quartz.
  5. Sébastien Tronche and Etienne Baldit (13 November 2020), Loi «sécurité globale»: Darmanin veut durcir le texte et introduire le floutage des visages des policiers [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.] Libération.
  6. Rapport sur le continuum entre sécurité et développement | Vie publique.fr. www.vie-publique.fr. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  7. Maxime Vaudano (24 July 2019), CETA: qui a voté quoi parmi les députés [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.] Le Monde.
  8. Board of Directors [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] French Office for the Protection of Refugees and Stateless Persons (OFPRA)