Амеріку Агіар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амеріку Агіар
Релігія: католицька церква[1]
Дата народження: 12 грудня 1973(1973-12-12)[2] (50 років)
Місце народження: Leça do Baliod, Матозінюш
Країна:  Португалія
CMNS: Амеріку Агіар у Вікісховищі

Амеріку Мануель Алвес Агіар (порт. Américo Manuel Alves Aguiar; нар. 12 грудня 1973(1973грудня12), Леса-ду-Баліу, Португалія) — португальський прелат Католицької церкви, після посади єпископа-помічника Лісабонського патріархату призначений єпископом Сетубала з 2019 року. У серпні 2023 року очолив організацію, відповідальну за планування Всесвітнього дня молоді.

Папа Франциск призначив його кардиналом 30 вересня 2023 року; він став другим наймолодшим членом Колегії кардиналів[a].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Леса-ду-Баліу у Матозінюші[3] у Великому Порту 12 грудня 1973 року. У молодості брав участь у виборчій політиці як у Матозінюші, так і в сусідньому муніципалітеті Мая, працюючи з членами міської ради в обох. З 1994 до 1997 рік працював у міській раді Матозінюша як член Соціалістичної партії. Він назвав свою політичну участь «чудовою розвагою»[3].

Після закінчення середньої школи вступив до семінарії в Ермезінде, а потім навчався у головній семінарії Портузької діоцезії та філії Португальського католицького університету в Порту.

Висвячений на священника Портуської діоцезії 8 липня 2001 року[4] Армінду Лопіш Коельо, єпископом Порту[5].

Служив парафіяльним священником Сан-Педро-де-Асеведо (Кампанья) з 2001 до 2002 рік; спеціальний секретар єпископа Порту Арміндо Лопеса Коельо та парафіяльний священник собору з 2002 до 2004 рік; генеральний вікарій дієцезії з 2004 до 2006 рік. У 2014 році здобув ступінь магістра комунікаційних наук у Католицькому університеті Португалії, Лісабон[6].

З 2017 року був президентом адміністративної ради Rádio Renascença (Лісабон), продовжуючи надавати пастирські послуги в Порту. 2017 року став національним директором Секретаріату церковних соціальних комунікацій і головою Єпископської комісії з питань культури, культурних цінностей і соціальних комунікацій[4]. З 2011 до 2019 рік очолював Благочинство єпархії[7].

1 березня 2019 року Папа Франциск призначив його єпископом-помічником Лісабона та титулярним єпископом Даньо[4]. 31 березня 2019 року отримав єпископські свячення від кардинала-патріарха Лісабонського Мануеля Клементе в церкві Сантіссіма-Тріндаді в Порту[8]. Став наймолодшим єпископом у Португалії[5]. У січні 2023 року високо оцінив похоронну месу за Папою Бенедиктом XVI, сказавши, що вона збалансувала прагнення Бенедикта до простоти та важливість події[9].

Очолював Комісію із захисту неповнолітніх та вразливих осіб Лісабонського патріархату до березня 2023 року, коли Конференція католицьких єпископів Португалії вирішила, що в таких органах повинні служити лише миряни[10]. Президент Фонду Всесвітнього дня молоді і член організаційного комітету, відповідального за проведення Всесвітнього дня молоді в Португалії 1 — 6 серпня 2023 року[11].

9 липня 2023 року Папа Франциск оголосив, що планує призначити його кардиналом на консисторії, запланованій на 30 вересня[12]. Агіар став другим наймолодшим кардиналом. Він сказав, що його призначення «пов'язане з молоддю, Португалією, Всесвітнім днем молоді», а не ним самим[13][14]. Доєднання другого кардинала з Лісабонського патріархату назвали «справжньою новинкою»[15] і спровокувало спекуляції щодо його майбутнього в Римській курії[16][17]. На цій консисторії його призначили кардиналом-священником Сант'Антоніо да Падуя на Віа Мерулана[18].

21 вересня 2023 року Папа Франциск призначив його єпископом Сетубала[19]. 26 жовтня став четвертим єпископом Сетубала[20].

Суперечки[ред. | ред. код]

У липні 2023 року, як відповідальний за Всесвітній день молоді 2023 року, заявив в інтерв'ю, що на меті заходу не було «навернути молодих людей до Христа»[21][22].

Цей коментар викликав хвилю критики з боку вірян, духовенства та ЗМІ[23][24].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кардинал, молодший за Агіара, — Джорджо Маренго, народився 7 червня 1974 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  2. ↑ http://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2019/03/01/0178/00357.html
  3. ↑ а б Bispo Américo Aguiar, da Jornada Mundial da Juventude, foi autarca em Matosinhos pelo PS?. Poligrafo (порт.). 14 February 2023. Процитовано 28 April 2023.
  4. ↑ а б в D. Américo Aguiar é o novo Bispo Auxiliar de Lisboa nomeado pelo Papa Francisco. Alvorada (порт.). Процитовано 28 April 2023.
  5. ↑ а б D. Américo Aguiar é o novo Bispo Auxiliar de Lisboa nomeado pelo Papa Francisco. Alvorada (порт.). Процитовано 28 April 2023.
  6. ↑ Américo Aguiar: From Lisbon's WYD to 2nd youngest cardinal. Aleteia — Catholic Spirituality, Lifestyle, World News, and Culture (англ.). 2 жовтня 2023. Процитовано 11 травня 2024.
  7. ↑ Padre Américo Aguiar nomeado bispo auxiliar do Patriarcado de Lisboa. O Jornal de Vieira (порт.). Процитовано 28 April 2023.
  8. ↑ Igreja: D. Américo Aguiar, novo auxiliar de Lisboa, foi ordenado bispo. Agência Ecclesia (порт.). 31 March 2019. Процитовано 28 April 2023.
  9. ↑ Bento XVI: D. Américo Aguiar destaca simplicidade do funeral em "momento único". Agência Ecclesia (порт.). 5 January 2023. Процитовано 28 April 2023.
  10. ↑ Souto Moura substitui bispo Américo Aguiar na Comissão de Proteção de Menores do Patriarcado. Sábado (порт.). Lusa News Agency. 21 March 2023. Процитовано 28 April 2023.
  11. ↑ JMJ. Bispo Américo Aguiar quer fazer tudo "by the book", mas assume erros na organização. Porto Canal. 10 February 2023. Процитовано 28 April 2023.
  12. ↑ Le pape François tiendra un consistoire le 30 septembre 2023. aleteia. 9 July 2023. Процитовано 9 July 2023.
  13. ↑ As the pope heads to Portugal, he is laying the groundwork for the church's future and his legacy. Devdiscourse. 31 July 2023. Процитовано 9 August 2023.
  14. ↑ Quaresma, Carolina (9 July 2023). "Ninguém sonha ser cardeal." Américo Aguiar diz que nomeação do Papa é "homenagem" aos jovens (порт.). Процитовано 9 August 2023.
  15. ↑ de Souza, Raymond J. (11 July 2023). Eight Takeaways From the Pope's Latest Selection of Cardinals. National Catholic Register. Процитовано 9 August 2023.
  16. ↑ D'Avillez, Filipe (12 July 2023). The rise of Bishop Américo Aguiar. The Pillar. Процитовано 9 August 2023.
  17. ↑ Marujo, António (9 July 2023). Nomeação de Américo Aguiar como cardeal pode levá-lo para Roma depois da JMJ [Américo Aguiar's nomination as cardinal could land him in Rome after WYD]. 7Margens. Процитовано 9 August 2023.
  18. ↑ Assignation of Titles and Deaconries to the new Cardinals, 30.09.2023 (Пресреліз). Holy See Press Office. 30 September 2023. Процитовано 1 October 2023.
  19. ↑ Resignations and Appointments, 21.09.2023 (Пресреліз). Holy See Press Office. 21 September 2023. Процитовано 22 September 2023.
  20. ↑ Novo bispo de Setúbal promete fazer "eco dos gritos daqueles que se sentem mais esmagados e esquecidos". Expresso (порт.). 26 October 2023. Процитовано 28 October 2023.
  21. ↑ No queremos convertir a los jóvenes a Cristo, dice futuro Cardenal portugués sobre JMJ 2023. ACI Prensa. 11 July 2023. Процитовано 22 July 2023.
  22. ↑ Mons. Américo Aguiar: "Nosotros no queremos convertir a los jóvenes a Cristo, a la Iglesia Católica". InfoCatólica. 11 July 2023. Процитовано 22 July 2023.
  23. ↑ Neocardenal electo portugués, organizador de la JMJ: "No pretendemos convertir los jóvenes a Cristo". InfoVaticana. 11 July 2023. Процитовано 22 July 2023.
  24. ↑ 'No queremos convertir a los jóvenes a Cristo', JMJ 2023. InfoCatólica. 11 July 2023. Процитовано 22 July 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амеріку_Агіар&oldid=42534737