Англо-нубійська коза
Англо-нубійська — британська порода домашніх кіз, отримана у дев'ятнадцятому столітті завдяки схрещуванню між корінними британськими та змішаною популяцією великих висловухих кіз. Порода була привезена з Індії, Близького Сходу та Північної Африки.[1] Відмінними характеристиками є великі, висячі вуха та "римський" ніс. На відміну від інших молочних кіз, англо-нубійці можуть жити в дуже жаркому кліматі, до того ж мають більш тривалий сезон розмножування. Вони були експортовані в інші країни, та знайдені в понад шістдесяти державах. В багатьох країнах порода відома як просто нубійська. [2]
Англо-нубійських кіз вивели шляхом схрещування староанглійської та ангорської кіз в Англії у 1920—1930-х.[3] Вважається, що дану породу одомашнили однією з перших. Назва походить від пустелі в Судані, де 9,5 тис. років тому дана порода кіз була поширена найбільше. Першу інформацію про нубійців надали французькі середньовічні учені. Сучасну породу вивели завдяки британським селекціонерам.
Типові нубійський кози — великі за розміром, але при цьому досить граціозні. Вони мають більше м'яса, аніж інші молочні породи. Забарвлення буває будь-якого кольору, вуха довгі, висячі, у них дуже округлий ніс, який також називають «римським».
Нубійські кози товариські, доброзичливі, проте галасливі. Через подовжені вуха і гладке тіло, порода отримала багато прізвиськ, в тому числі «Висловуха коза», «Коза-кролик», «Вухаста коза» та ін.[4]
Вага самок — не менш, ніж 135 кг[5], а самців — 79 кг. Мінімальний зріст породи, виміряний у холці складає: самка щонайменше 76 см, самець — 89 см.[5] Як і більшість молочних кіз, їх зазвичай утримують без ріг. Обезрожування зазвичай роблять впродовж двох тижнів з моменту народження.
Розмір нубійця робить його дуже продуктивною твариною подвійного призначення. Вже після 1 окоту одна коза дає в середньому до 3 літрів молока на добу. Після кожної наступної появи потомства кількість молока збільшується до 6 л. Молоко нубійських кіз має ніжний вершковий смак, так як відсоток жиру знаходиться на рівні 7%. Порода займає першість у виробництві молочних жирів: вона виробляє в середньому 4,6% або навіть більше.[6] Її перевершують лише нігерійські карлики, козенята пігмеїв і бурські кози, яких з меншою ймовірністю будуть розводити для виробництва у великих масштабах, наприклад, для молоко- або сирзаводу.
Нубійська порода вважається елітною, тому і вимагає особливого догляду. У помірних кліматичних зонах сільського господарства нубійці є актуальними, адже можуть впоратися з такими низькими температурами, як 0 ° F (-18 ° C). Низька температура не впливає на удої і стан тварин. Для кіз будують просторе приміщення з високими показниками тепла, затишку, чистоти і світла. Розмір розраховують так: на 1 козу потрібно виділяти площу 1-2 м2 (в залежності від віку). Висота стель — близько 2,5 м. Наявність добре облаштованої вентиляційної системи обов'язкова.
Нубійці легко йдуть контакт з людьми, при цьому вони охоче звикають до своїх нових власників. Достатньо лише простого погладжування по шиї і боках. Не зважаючи на те, що ці тварини вважаються крикливими, вони відносно тихі, коли забезпечені їжею, водою і комфортним житлом. Нубійці вперті, але це тому що вони достатньо розумні, щоб чітко розділяти що їм подобається і не подобається.
Для повноцінного росту і високого рівня продуктивності, нубійців необхідно добре годувати. Важливо пам'ятати, що порушення графіку харчування може негативно вплинути на тварин. Дійних кіз рекомендується годувати не менше 3-х разів на добу. У літню пору основою харчування для нубійців є більшою мірою польові трави, ввечері в стійла додають невелику кількість сіна, вівса або овочів. У холодну пору року раціон складніший і складається з наступних компонентів: сіно — 4 кг, овочі — 2 кг, коренеплоди і молоді гілки — 3 кг. Протягом всього року козам цієї породи важливо додавати в раціон добавки з вітамінами і мінералами. У відкритому доступі завжди повинна бути чиста вода.[7]
- ↑ Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg. Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding, 2 Volume Pack (eng) .
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка) - ↑ Transboundary breed: Anglo-Nubian. Domestic Animal Diversity Information System of the Food and Agriculture Organization of the United Nations. Accessed March 2017.
- ↑ Breeds reported by United Kingdom. Domestic Animal Diversity Information System. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. 2015. Архів оригіналу за 2 березня 2000. Процитовано 1 червня 2015.
- ↑ Crowing Hill Farm [Архівовано 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Oklahoma State University [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Oltenacu, Dr. E. A. B. Goat Butterfat Content. www.ansci.cornell.edu. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ Нубийские козы: уход и содержание (рос) . Архів оригіналу за 14 лютого 2019.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка)
- Американська осоціація молочних кіз [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.] (всі основні породи молочних кіз)(англ.)
- Спільнота [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.] англо-нубійських кіз(англ.)
- Anglo-Nubian Goat photogallery [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] (Anglo-Nubian Goat Photogallery)(англ.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |