Анджей Сєраковський
| Анджей Сєраковський | |
|---|---|
| Помер |
26 липня 1649[1][2] Збараж, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[2] |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | Писар Польний Коронний[d][2] |
| Рід | Сераковські гербу Доленгаd |
| Діти | Ян Анджей Сєраковський |
Анджей Самуель Сєраковський гербу Доленґа (пом. 26 липня 1649, табір у Збаражі) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Сєраковських.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив із середньозаможної шляхти Белзького воєводства. Може, був власником сіл Жабче, Савчин, які належали його сину Янові Анджею.
Був посідачем маєтності Верхівні (пол. Wierzchowina) Холмської землі. У грудні 1639 отримав у Любліні королівщину Вротків (пол. Wrotków) Люблінського староства.
Військову кар'єру, може, почав під час кампанії під Хотином 1621 року, бо в польсько-шведській війні (з 1626) брав участь досвідченим вояком. 17 січня 1644 з Бару вирушив у складі загону Станіслава Конєцпольського проти татар, брав участь в успішній битві під Охматовом 30 січня 1644. 1645 року — посол сейму від Холмської землі. Брав участь у битвах проти козаків Богдана Хмельницького (під Пилявцями у складі посполитого рушення Белзького воєводства під командуванням белзького підкоморія Януша Прусіновського, після неї як інші біженці прибув до Львова). Разом з Я. Прусіновським 7 вересня 1648 в таборі Яреми Вишневецького вів перемовини про об'єднання сил. Незважаючи на початковий опір Вишневецького, це сталося, 11 вересня вирушили на Старокостянтинів. Восени 1648 командував 300-кінним загоном драгунів, який входив під загальним командуванням Миколая Остроруга до полку Самуеля Єжи Каліновського. 14 грудня 1648 полк скерували для зимівлі на південний схід від Львова в напрямку Кам'янця.
На межі березня-квітня 1649 після смерті Анджея Конєцпольського отримав посаду польного коронного писаря. Брав участь у весняній кампанії 1649 в складі дивізії белзького каштеляна Анджея Фірлея.
30 червня 1649 прибув до Збаража, де почали зміцнювати земляні укріплення. 8 липня був відправлений у розвідку, натрапив на більший загін татар, взяв 3-х «язиків», через втрати повернувся до Збаража. 23 липня під час обстрілу важкої артилерії був поранений під час спостереження ворожих позицій на валах. Помер на 26 липня 1649 в таборі обложеного Збаража.
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Катажина Остроруг, тесть — Ян Остроруг, польський магнат, політичний діяч. Шлюб — 14 жовтня 1638 в Любліні. Діти:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/andrzej-sierakowski-h-dolega
- ↑ а б в г Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 96. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Janas E. Sierakowski Jan Andrzej h. Dołęga (ok. 1640 — ok. 1698) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 266. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Nagielski M. Sierakowski Andrzej (Andrzej Samuel) h. Dołęga (zm. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 256—257. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ostrorogowie (01) (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |