Андрій Дзвінкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. Вміст статті може потребувати приведення до нейтрального викладу інформації. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Андрій Дзвінкий
Основна інформація
Дата народження 19 березня 1977(1977-03-19) (47 років)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Росія
Професії співак, репер, музикант, DJ producer
Інструменти вокал[d]
Жанр поп, альтернативний реп, хіп-хоп/реп, реггі, електронна музика, блюз
Псевдоніми Zvonkiy
Колективи
  • «Ритм-У»
  • «Дерево Жизни»
  • «Bad B. Альянс»
  • «Алкоfunk»
Лейбл

ЦАО Рекордс (2007-2011), Монолит Рекордс (2013),

Velvet Music
zvonkiyofficial.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
YouTube
• «Из окон» (Звонкий & Рем Дигга, 2018)
• «Падаем в небо» (2018)
• «Голоса» (2018)

Дзвінкий (також відомий як Андрій Дзвінкий; справжнє ім'я — Андрій Володимирович Лисков; нар. 19 березня 1977, Москва, Московська область, Росія) — російський співак[1][2][3].

Будучи вже ветераном російської хіп-хоп- сцени[4], по-справжньому прославився в 2018 з піснею «Голосу»[5] з альбому «Світ моїх ілюзій», що потрапила в топи музичних чартів[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Андрій Володимирович Лисков народився в Москві 19 березня 1977[7].

Захоплювався музикою ще з дитинства, при цьому цікавився найрізноманітнішими музичними стилями та напрямками[7]. У результаті, вже спробувавши грати на різних інструментах[7], в 1996 надійде в музичне училище за ударними ударами[7][8].

Починав свою кар'єру в музиці ударником у джазовому ансамблі[7] (за даними з анонсу концерту одного з концертів Дзвінкого, він грав на ударних у джазовому коледжі)[9].

В 1993[9] з репером Максом (також відомим як Автобус) заснував групу «Рітм-У». Група дала Дзвінкому неоціненний досвід, тому що з нею він зробив свої перші кроки на великій сцені та працював над своїм першим у житті альбомом[7].

Через кілька років[9] був музичний проект «Дерево життя», створений Андрієм разом з Муком і Діловим і грав суміш регі-хіп-хопу і джазу[7].

Потім розпочав сольну кар'єру. Перший сольний альбом Дзвінкого називався «Мені подобається»[9] та вийшов у 2013 році на лейблі «Моноліт»[8].

У 2014 році взяв участь у телешоу «Голос» на російському Першому каналі. Успішно пройшовши сліпі прослуховування, опинився в команді Пелагеї, але його шлях на шоу обірвався вже на етапі «поєдинків»[7].

З 2015 року є артистом лейблу Velvet Music[8].

В 2018 прорвався з альбомом «Світ моїх ілюзій» і першим синглом з нього — «Голосу», що потрапив у топи музичних чартів[6]. Цей альбом записувався дуже довго. Серед музикантів, що взяли участь у його записі як гостей, були Ёлка, Рем Дігга, Олівець[10]На початку грудня на пісню «Голосу» вийшов кліп[10].

У кліпі «Голоси» за допомогою оригінальних візуальних ефектів Дзвінкий начебто показує, наскільки спотвореним і чужим тепер бачить середовище, в якому раніше почував себе своїм. Щойно випало з реальності здається не сам артист, а молоді люди, замкнені у своєму світлі, що згорає. Все охоплено полум'ям, буквально, і це навіть заворожує. Але рідну душу там Дзвінкий все ж таки знаходить і, напевно, рятує.

 — Дзвінкий спалює молодість у новому кліпі «Голосу» — ТНТ MUSIC, 5 грудня 2018 року
Див. також оригінал:                        
В клипе «Голоса» при помощи оригинальных визуальных эффектов Звонкий будто показывает, насколько искажённой и чужой теперь видит среду, в которой раньше чувствовал себя своим. Только выпавшим из реальности кажется не сам артист, а молодые люди, запертые в своём сгорающем мирке. Всё объято пламенем, буквально, — и это даже завораживает. Но родную душу там Звонкий всё же находит и, наверное, спасает.

Відгуки критиків[ред. | ред. код]

Відповідно до «Музики Першого», Дзвінкий вважається «одним із найкращих російських виконавців стилю раггамафін»[7].

На думку «Русского радіо», Дзвінкий — «найкращий російський ragga-виконавець, який зумів створити власний оригінальний музичний стиль, взявши за основу раггамафін у симбіозі сучасного танцювального саунду та вокалу»[11].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Назва Інформація Примітка
«Мне нравится»
«Мир моих иллюзий»

Міні-альбоми[ред. | ред. код]

Мини-альбомы[ред. | ред. код]

Назва Информация Примечание
November 13TH, 2020

Сингли[ред. | ред. код]

Рік Сингл Альбом
2015 «Мистика»
(feat. USTINOVA) 		без альбому
«Двое»
2016 «Иногда»
«Мир моих иллюзий»
2017 «В поисках кайфа»
(совм. с Burito)
«Белый альбом»
(альбом Burito)
«Космос»
«Мир моих иллюзий»
«Паранормальные»
«Королева»
(feat. Карандаш)
2018 «Из окон»
(feat. Рем Дигга)
«Падаем в небо»
«Те, кто» без альбому
«Делай любовь»
(feat. Ёлка & Рем Дигга)
«Мир моих иллюзий»
2019 «Angel» без альбома
«Shine»
«Голоса»
«Мир моих иллюзий»
«Новый трип» без альбому
«Ностальжи»
2020 «Маяк»
«Мегаполис»
(совм. с Леваном Горозия)
«Deja Vu»
«Времена не выбрать»
(совм. с Ёлкой)
Из т/с «Гости из прошлого»
2021 «После пяти» без альбому
«Где я?»
«Как дела, малыш?»
(совм. с Мари Краймбрери)

Чарти[ред. | ред. код]

Річні чарти[ред. | ред. код]

Пісня Чарт (2018) Поз. Іст.
Дзвінкий & Рем Дігга — «З вікон» Apple Music Топ-100 у Росії: 2018 рік 70 [14]
Дзвінкий — «Голосу» TopHit City & Country Radio — Top Year-End Hits (Russia) 197 [15]

Премії та номінації[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Номінація Номінант(и) Результат Іст.
2019 Премія Муз-ТВ Прорив року Звонкий Номінація [16]
Найкраще чоловіче відео «Голоса» Номінація
«Больше чем звезды» Нові особи. Музика Звонкий Перемога [17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Звонкий - Карточка исполнителя. Европа Плюс Онлайн Радио / Online Radio Europa Plus. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  2. ↑ Андрей Звонкий (Актер, Участник, Музыкант): фото, биография, фильмография, новости. Вокруг ТВ. Процитовано 8 квітня 2019.
  3. ↑ Звонкий: биография, личная жизнь, фото. 9slim. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  4. ↑ Андрей Звонкий отвечает на ваши вопросы. TheQuestion. 26 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  5. ↑ NRJ Globaldance Звонкий: Клуб Platinum. Новый Калининград.Ru. 2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  6. ↑ а б Звонкий. Известия Hall. 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  7. ↑ а б в г д е ж и к Звонкий. Музыка Первого. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  8. ↑ а б в Звонкий – о подписании на Velvet Music, участии в «Голосе» и работе над альбомом Burito. UpSound. 29 вересня 2017. Процитовано 10 квітня 2019.
  9. ↑ а б в г Звонкий концерт и билеты в клубе «16 Тонн». 16 Тонн. 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  10. ↑ а б Звонкий сжигает молодость в новом клипе «Голоса». ТНТ MUSIC. 5 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  11. ↑ Звонкий - Артисты Русского Радио онлайн. Русское радио. Процитовано 10 квітня 2019.
  12. ↑ Альбом «Мир моих иллюзий» в Apple Music
  13. ↑ Альбом «November 13TH, 2020» — EP в Apple Music
  14. ↑ ‎Плейлист «Топ-100 в России: 2018 год» (Apple Music) в Apple Music. Apple Music. 2018. Процитовано 7 квітня 2019.

    Итоги-2018: что слушали в Apple Music в России и за рубежом — Музыка на TJ. TJ. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
  15. ↑ City & Country Radio – Top Year-End Hits - Музыкальные Чарты TopHit.ru (2018). TopHit. Процитовано 7 квітня 2019.
  16. ↑ Премия МУЗ-ТВ 2019: Полный список победителей. МУЗ-ТВ (рос.). 8 червня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 23 липня 2021.
  17. ↑ Результаты голосования премии журнала ОК! «Больше чем звезды». OK!. 14 листопада 2019. Процитовано 25 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрій_Дзвінкий&oldid=40260052