Антарала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архітектурні елементи храму Кхаджурахо, антарала розташований всередині комплексу

Антарала (санскр. अन्तराल — внутрішній будинок) — в індуїстському храмі приміщення між святилищем і залом для тих, хто молиться. Відповідає середокрестю нефа християнських храмів.

У брахманському храмі антарала (інша назва — корімандапа) служить перехідним павільйоном до святая святих — гарбхагріха[1]. Вхід в цю темну кімнату зі статуєю божества, зазвичай, пишно прикрашений і становить композиційний і смисловий центр антарали. Вузький отвір в стіні концентрує найкращу обробку павільйону. У пам'ятках Північної Індії можна побачити багатий рельєфний декор, який покриває не тільки стіну, але і колони корімандапи. Найчастіше вона має вигляд витягнутого коридору і завжди зберігає прямокутні обриси.

Антарала є тільки в найбільших храмах, а в більшості дрібніших вона повністю відсутня. Може зливатися з молитовним залом мукхамантапа або переходом шуканасі. Цей архітектурний елемент відмічає перехідний простір між зовнішнім і божественним світом.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Architecture on the Indian Subcontinent - Glossary. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 26 січня 2007.
  2. Khajuraho--Architecture. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 26 травня 2019.