Аніма та анімус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аніма)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

А́німа та а́німус, від лат. anima і лат. animus «життєвий початок; душа (відповідно, в жіночому та чоловічому родах)» — в аналітичній психології Карла Густава Юнга архетипи, що відтворюють жіноче і чоловіче начала,[1] сторони психіки людини у вигляді дуальної пари,[2] що представляють несвідомий початок протилежної статі в людині,[3] який уособлює жіночі аспекти психіки чоловіків та чоловічі — жінок,[4] відображають уявлення про протилежну стать та інтерсексуальні зв'язки, беруть свій початок з найглибших, найпримітивніших пластів досвіду предків людини, які засвоювали певні раціональні, емоційні та поведінкові паттерни (тенденції) протилежної статі.[4] У чоловіків це Аніма — жіноча частина психіки чоловіка, а у жінок це Анімус — чоловіча частина психіки жінки. Це вічні образи мужності і жіночності.[5]

Архетипи статі є значною мірою несвідомими.[6] Гармонійний розвиток особистості вимагає обох цих елементів і балансу між ними. Асимілюючи ці архетипи особистість пізнає в собі протилежності Інь та ян, відкриває для себе можливості щасливого партнерства в житті, перестає проектувати свої уявлення на своїх партнерів і отримує можливість бачити реальну людину, а не свої фантазії.[5]

Карл Густав Юнг використовував ці терміни для позначення явищ у своїй глибинній психології.

Опис дуального архетипу

[ред. | ред. код]

У колективному несвідомому Аніма/Анімус це амбівалентні сполуки.[2] Юнг стверджував, що «зазвичай у чоловіків несвідоме змальовує душу у вигляді жіночого — Аніми, у жінок у вигляді чоловічого — Анімусу».[2] У своїх аспектах архетипи належать до сфери індивідуальної свідомості, з іншого боку, є проявом колективного несвідомого, утворюючи зв'язок між свідомим і несвідомим.[1] Юнг підкреслював, що Анімус і Аніма, як і всі архетипи, «за своєю природою розвивають сприятливі та несприятливі, світлі та темні, добрі та злі ефекти».[7]

Архетип Тіні після усвідомлення відкриває шлях до усвідомлення Аніми та Анімуса, які можна пізнати лише через сприймання осіб протилежної статі.[8]

Аніма

[ред. | ред. код]

Аніма є несвідомим психічним аспектом чоловіка, умовно названий «внутрішньою жінкою».[9] Це ідеал жінки, що існує в чоловічому несвідомому; вираження всіх жіночих тенденцій у чоловічій психіці. Для Аніми властиве зменшення ознак маскулінності, посилення чутливості, сентиментальності.[9] Аніма є архетипом чуттєвого образу ідеальної жінки (повязаний з матірю індивіда), який сильно впливає на пошук сексуальної партнерки. Але в той же час Аніма є і внутрішнім образом жінки в психіці чоловіків, несвідома жіноча сторона. До типових проявів аніми в чоловічому характері належать надмірна емоційність, чуттєвість та ірраціональна імпульсивність.

Юнг описав чотири стадії розвитку аніми у чоловіка.[1] В аналітичній психології термін вказує на сукупну, комбінаційну специфіку архетипних образів і соціокультурного оточення, що висвітлює своєрідну проекцію на жінку — Єву (втілення Матері-Землі, господині), Єлену (спокусницю або сексуальний об'єкт), Марію (цнотливу, духовну Матір), Софію (мудру наставницю); кожна з них може виконувати як творчі, так і руйнівні функції.[9][1] Аніма ототожнюється з Тінню, яка комплементарна (доповнює) Персоні, і частково її компенсує (компенсаторна щодо неї).[9]

Юнг вважав, що аніма — це, перш за все, джерело почуттів та настрою чоловіка. Також він розглядав аніму як провідника між свідомістю чоловіка та його несвідомим.

Аніма — це персоніфікація всіх жіночих психологічних тенденцій у психіці чоловіка, таких як туманність і розпливчастість почуттів і настроїв, пророчі натхнення, сприйнятливість до чогось ірраціонального, здатність до індивідуального кохання, і, зрештою, — зв'язок із Несвідомим.

Марія-Луїза фон Франц

Свідоме ігнорування чоловіками жіночої сторони власної природи може призводити до певної дисгармонії в саморозвитку особистості.

Анімус

[ред. | ред. код]

Анімус — несвідомий психічний аспект жінки, умовно названий «внутрішнім чоловіком».[10] Це чоловічий архетип у жіночій психіці; ідеал чоловіка, що існує в жіночому несвідомому. Це чуттєвий образ ідеального чоловіка (зокрема, бажаного сексуального партнера, пов'язаного з образом батька), яким жінка знала його з давніх часів і внутрішній образ чоловіка в жіночій психіці, тобто її несвідома чоловіча сторона. Архетип виражений посиленням маскулінних ознак жорсткістю, твердістю, інколи владністю характеру, одержимістю, за якої Тінь стає властивістю Персони.[10] Проявами анімуса в жіночому характері є агресивніть у суспільстві і сімї, прагнення до домінування, незалежність і логіка. Будучи поєднанням архетипних образів та соціокультурної даності, Анімус втілює жіночу проекцію на чоловіка — атлета (або відчайдуха, навіть розбійника), ініціатора незалежності і кар'єри.[10]

Ігнорування або відкидання жінкою чоловічої частини своєї особистості також може призводити до однобічного розвитку.

Проблема Анімуса актуальна для сучасної феміністичної критики.[10] За Юнгом, анімус — це, перш за все, джерело думки, але не просто думки, а думки настільки ж ірраціональної, наскільки ірраціональні емоції чоловіка, створювані анімою.

Якби мені потрібно було одним словом позначити те, в чому полягає відмінність між чоловіком і жінкою щодо цього, і те, що характеризує анімус на відміну від аніми, то я можу сказати одне слово — якщо аніма створює настрій, то анімус — думку. І як настрій чоловіків з'являється на світ із темних глибин, так само і думка жінок ґрунтується на таких самих несвідомих апріорних передумовах.

Карл Густав Юнг

На формування та розвиток цього «архетипу „Анімуса та Аніми“» великий вплив мають батьки дитини. Він формує поведінку і творчість людини, є джерелом проекцій (нових образів в душі).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чопик Г. Архетипний аналіз оніричних образів у художніх творах Наталени Королевої / Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: зб. наук. пр. / відп. ред. І. В. Сабадош. — Ужгород, 2011. — Вип.16. — С. 334—339. (Стор.: 335-336) PDF
  2. а б в Бідюк О. В. Архетип та його трансформації в художньому тексті як вияв психічної бінарності автора / Філологічні трактати. — 2009. — Т.1, № 3-4. — С. 15-21. (Стор.: 3-5 з 7) PDF
  3. Юрій М. , Алексієвець Л. Архетип і ментальність через призму історії / Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. — 2017. — Вип. 19 — С. 16–24. (Стор.: 3-4 із 9) PDF
  4. а б Мирослав Васильович Савчин. Метаметодологічний аналіз концепції К. Г. Юнга / Науковий вісник ХДУ Серія Психологічні науки, № 1 (2020). (Стор.: 50, 61) https://orcid.org/0000-0002-2481-4661 DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-1-8 Доступ
  5. а б Особистісний вибір: психологія відчаю та надії: [моногр.] / за ред. Т.М. Титаренко. — К.: Міленіум, 2005. — 336 с. (Стор.: 224) ISBN 9668063912 Доступ
  6. Архетипы Анима и Анимус
  7. C.G. Jung, GW 9/2: 423.
  8. Чик Д.Ч. Архетип мудрого старого в романі "Аристион, или перевоспитание” В. Наріжного та "The history of pendennis…” В. Теккерея / Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер.: Філологічні науки. — 2015. — Вип. 7. — С. 101-111. (Стор.: 103) PDF
  9. а б в г Аніма // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 69.
  10. а б в г Анімус // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 70-71.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]