Археоскрипт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Археоскрипт»
Автор Василь Бережний
Назва мовою оригіналу Археоскрипт
Країна СРСР
Мова українська
Жанр Наукова фантастика
Видавництво «Молодь»
Видано 1970
Тип носія тверда обкладинка
Сторінок 184

«Археоскри́пт» — науково-фантастична повість українського радянського письменника Василя Бережного. Повість входить до дилогії «Гості з планети Філія»[1], і продовженням її є повість «Архітектурна фантазія».[2] Фрагмент роману під назвою «Історія, розказана в зоопарку» уперше опубліковано в журналі «Україна» в № 20 у 1969 році.[3] Повністю повість уперше опублікована у видавництві «Молодь» у збірнику творів Василя Бережного «У промінні двох сонць»[4], та пізніше неодноразово перевидавалась тиражами близько 100 тисяч екземплярів.

У повісті на фоні фантастичного сюжету — прибуття на Землю іншопланетного космічного корабля із планети Філія — автор висловлює думки про сучасне для нього суспільство, вороже налаштоване до всіх інакомислячих, висловлює занепокоєння гонкою озброєнь, та вважає за необхідне переоцінити цінності людства й шукати альтернативні шляхи розвитку суспільства, засновуючи його на гармонії з природою та відкидаючи споживацької ідеології сучасного суспільства.

Сюжет повісті

[ред. | ред. код]

Над військовою базою однієї із ядерних держав над пустелею Сахара[комент. 1] фіксують неопізнаний літальний об'єкт, який збиває зенітна установка бази. Об'єкт падає на територію бази, і внаслідок його падіння гине вартовий, який збив НЛО. Пілот об'єкта вижив, якого доставляють у лікарню до метрополії, в якій працює медичною сестрою наречена загиблого солдата Аніта. Пілота літального об'єкту не змогли ідентифікувати як представника якогось із народів Землі, а склад матеріалу, з якого був зроблений літальний апарат, не піддавався ідентифікації. Це спонукало більшість навколишніх осіб (серед яких переважали військові) на думку, що він є агентом розвідки або диверсантом одної із сусідніх держав.

Після стабілізації стану здоров'я пілота лікарі та військові спробували налагодити з ним мовний контакт, проте це їм не вдалось навіть за допомогою гіпнотизера, оскільки прибулець не розумів жодної з європейських мов, а говорив лише на мові, подібній до староацтекської. Поступово пілот, який назвався Туо, за допомогою Аніти починає засвоювати мову навколишніх людей, та навіть розпочинає читати книги, розпочавши з вивчення історії Землі, та продовживши вивченням книг про техніку та культуру землян. Аніту примушують шпигувати за Туо, який розповідає їй, що прилетів з планети Філія біля зірки Вега, на якій проживають нащадки землян, які прибули на цю планету майже 50 тисяч років тому, а до цього вони проживали у гігантському місті Центрум, розташованому на території сучасної пустелі Сахара, та керувало територією 4 континентів. Ця цивілізація жила у гармонії з навколишньою природою, навіть її населення концентрувалось виключно в мегаполісі Центрума, а на інших континентах знаходились лише невеликі пункти заготівлі сировини.

Туо бажає поділитися знаннями із землянами, проте представники влади всіяко заважають йому, утруднюють його виписку із лікарні, а пізніше обманом, за допомогою снодійних речовин, запроторюють його до психлікарні. Проте пізніше, скориставшись гіпнозом, Туо вдається втекти з лікарні, та сховатись спочатку в Аніти, а пізніше в її подруги, яка разом із батьками проживала на території місцевого зоопарку. Ця подруга паралізована після нещасного випадку, який стався кілька років тому, і тогочасна медицина не зуміла їй допомогти. Туо вирішив за допомогою своїх знань допомогти вилікуватися дівчині, і паралельно проводить бесіди із її родичами та Анітою, в яких розповідає про древню історію Землі, та про сучасне життя його рідної планети. Стан здоров'я дівчини покращився, і вона зуміла знову навчитись ходити. Із розповідей Туо земляни дізнаються, що цивілізація Центруму була знищена війною із державою Атлантида, яка розміщувалась у Північній Америці, і також загинула у цій війні, у якій використовувалась найпотужніша зброя, здогадно, енергія синтезу кварків.

Також із розповідей прибульця з Філії вони дізнаються про те, що древня цивілізація залишила своєрідне послання для нащадків у вигляді капсули, якій дали найменування Археоскрипт, і в якому були записані на кристали усі тогочасні досягнення людства. Туо хоче організувати археологічну експедицію з метою виявлення Археоскрипта, проте більшість археологів із скепсисом ставляться до подібної ідеї. Пізніше підісланий спецслужбами чоловік зголошується допомогти організувати експедицію. Туо, хоча й не повністю довіряє цьому археологу, вирішує прийняти пропозицію. Експедиція завершується успіхом — після тривалих пошуків Археоскрипт було знайдено за допомогою вловлювача електромагнітних сигналів. Після виявлення та відкриття Археоскрипта Туо, щоб небезпечна інформація не потрапила до рук нечесних людей, вилучає з нього опис створення кваркової зброї, та разом із Анітою на таємно відремонтованому приладі викривлення простору відбуває на Філію.

Переклади

[ред. | ред. код]

Повість «Археоскрипт» перекладена російською мовою, та увійшла до збірника перекладів Василя Бережного російською мовою «Сенсация на Марсе», який був виданий у 1988 році у видавництві «Радянський письменник».[7][8]

Примітки та коментарі

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. У книзі вказано, що ця військова база належить одній із могутніх держав, деякі літературні критики вважають, що прообразом цієї країни є США, хоча за текстом книги така версія заперечується[5][6], і за описом ця держава подібна до Франції, яка тривалий час мала значні колоніальні володіння у Сахарі, і на момент першої публікації роману утримувала там свої військові бази.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Василь Бережний «Гости с планеты Филиал» [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Василь Бережний «Архітектурна фантазія» [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Василь Бережний «Історія, розказана в зоопарку». Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  4. Василь Бережний «У промінні двох сонць» [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Бережний, 1985, с. 31.
  6. Бережний, 1985, с. 39.
  7. Василий Бережной «Сенсация на Марсе» [Архівовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Сенсация на Марсе (сборник) [Архівовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Василь Бережний. По спіралі часу. — Київ : Дніпро, 1985. — С. 3—97. — 415 с. — 100 000 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]