Ахмед Аднан Сайгун
| Ахмед Аднан Сайгун | |
|---|---|
| тур. Ahmed Adnan Saygun | |
 | |
| Народився |
7 вересня 1907 Ізмір, Османська імперія |
| Помер |
6 січня 1991 (83 роки) Стамбул, Туреччина |
| Поховання | Цвинтар Зінджирлікую |
| Громадянство |
 Туреччина |
| Діяльність | диригент, композитор, хореограф |
| Галузь | музика[1], музикознавство[1] і music journalismd[1] |
| Alma mater | Schola Cantorum de Parisd, İzmir Atatürk High Schoold і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю[2] |
| Відомі учні | Muammer Sund |
| Знання мов | турецька[3][1] |
| Жанр | опера і симфонія |
| Magnum opus | Yunus Emre Oratoriod |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1008065 |
Ахмед Аднан Сайгун (тур. Ahmed Adnan Saygun, 7 вересня 1907, Ізмір, Османська імперія — 6 січня 1991, Стамбул, Туреччина) — турецький композитор, творець першої державної опери Туреччини, дослідник народного турецького фольклору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Композитор народився в 1907 році в Ізмірі в сім'ї викладача математики. Музиці почав навчатися у приватного педагога з 13 років.
У 1934—1935 роках очолював Президентський оркестр. З 1936 року навчав студентів у консерваторії в Стамбулі. В цей же період мандрував по країні і збирав національні пісні. У 1955 році заснував Інститут національного фольклору, у якому вів дослідницьку діяльність. У 1964—1972 роках здійснював навчання в консерваторіях Анкари і Стамбула. Свою творчу діяльність розпочав у відповідності з програмою Ататюрка з розвитку мистецтва та освіти. Він склав 5 опер, які були першими для поліфонічного оркестру, а також безліч інших творів і композицій: балетів, симфоній, концертів для окремих інструментів. Всесвітню славу Сайгун отримав в 1947 році при виконанні ораторії «Юнус Емре». Твір було інтерпретовано на інші мови і відтворюється по всьому світу. У 1949 році він був удостоєний пальмових гілок академіка урядом Франції, у 1955 році отримав медаль Шиллера.
Сайгун зробив значний внесок у розвиток музики. Він входить до числа композиторів Турецької п'ятірки.
Помер Ахмед Аднан Сайгун у січні 1991 року. На його честь в Анкарі встановлено меморіал.
Література[ред. | ред. код]
- Anon. [n.d.]. «Ahmed Adnan Saygun [Архівовано 6 червня 2016 у Wayback Machine.]» (Bilkent University Faculty of Music and Performing Arts)
- Burton, Anthony. 2002. «Saygun, A. Adnan.» In The Oxford Companion to Music, edited by Alison Latham. Oxford Music Online, (accessed February 26, 2009). (Subscription access)
- Orga, Ateş. [2006]. «Ahmed Adnan SAYGUN (1907—1991): Complete String Quartets [Архівовано 2 травня 2006 у Wayback Machine.]» (review). Music Web International.
- Araci, Emre. 1997. «Reforming Zeal». The Musical Times 138, no. 1855 (September): 12–15.
- Miller, Philip L., and Franklin B. Zimmerman. 1959. «Current Chronicle: United States: New York». The Musical Quarterly 45, no. 1 (January): 88–95.
- Weldon, George. 1951. «Music in Turkey». Tempo, New Series, no. 20 (Summer): 29–30.
- Zimmerman, Franklin B. 1959. «Reports from Abroad: New York». The Musical Times 100, no. 1392 (February): 99.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ https://www.seattlechambermusic.org/composers/ahmet-adnan-saygun/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Peermusic Classical: Ahmed Adnan Saygun [Архівовано 8 травня 2010 у Wayback Machine.] Composer's Publisher and Bio
- Discography [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- saygun [Архівовано 30 вересня 2012 у Wayback Machine.]
|
