Ахо Хуеґбаджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахо Хуеґбаджа
Помер 1685
Країна  Бенін
Діяльність монарх
Знання мов французька
Діти Hangbed, Хуесу Акаба і Агаджа

Ахо Хуеґбаджа (*д/н — 1685) — 3-й ахосу (володар) Дагомеї в 16451685 роках. Заклав основи бюрократичного апарату та державного устрою. Мав символи рибу та пастку для риб.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Алладаксону. За різними відомостями, син або названий син чи небіж ахосу Дакодону. Його матір'ю була представниця племені гедеві. За іншою версією, походив з якогось вождіства на півдні, породичався з Дакодону та місцевою знаттю.

Після смерті Дакодону 1645 року успадкував або захопив трон. Продовжив політику підкорення навколишніх вождіств, першим вийшовши за межі плато Абомей.

Відомий, що видав перші закони (заборонив особисту помсту, оголосив себе верховним суддею з монополією на винесення смертної кари, наголосив, що земля й копальні належать ахосу), впровадив систему податків, систематизував управлінський апарат, призначивши посадовців (на кшталт міністрів). Намагався впровадити єдині релігійні свята та церемонії, де був уславилася його династія. Активно розбудовував палацовий комплекс в Абомеї. Внаслідок цього навіть вважається першим справжнім правителем Дагомеї. Також закріпив порядок спадкування трону, впровадивши посаду відашо (спадкоємця), а право успадкування за принципом першородства. Відашо повинен був отримати леопардове шрамування як ознаку свого статусу. за цим оселитися у палаці на околиці столиці, де чекати часу смерті правителя, після чого міг зайняти трон.

Ахо Хуеґбаджа через посередників встановив торгівельні відносини з європейцями, насамперед португальцями, в яких в обмін на рабів став купувати вогнепальну зброю.

Помер 1685 року. Йому спадкував старший син Хуесу Акаба.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bay, Edna (1998). Wives of the Leopard: Gender, Politics, and Culture in the Kingdom of Dahomey. University of Virginia Press.
  • Silva, Alberto da Costa e (2002). A Manilha e o Libambo — A África e a Escravidão, de 1500 a 1700. Rio de Janeiro: Nova Fronteira
  • Lopes, Nei (2004). «Daomé». Enciclopédia brasileira da diáspora africana. São Paulo: Selo Negro
  • Arthur Vido et Jules Logossou, Une étude sur l'histoire du Danhomè : Biographie du roi Houegbadja (1645—1685), Saint-Denis, Edilivre, 2018, 62 p.