Бабенко Костянтин Степанович
Бабенко Костянтин Степанович | |
---|---|
Народження |
7 червня 1922 (101 рік) Толока, Решетилівський район |
Смерть |
13 жовтня 2011 (89 років) Полтава, Україна |
Поховання | Полтава |
Країна |
СРСР Україна |
Приналежність | СРСР → Україна |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Костянти́н Степа́нович Бабе́нко (1922—2011) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант артилерії.
Народився 1922 року в селі Толока Решетилівського району. Закінчив Сухорабівську середню школу, 1941 року призваний до лав Радянської армії (у якій служив до 1985-го), пройшов шлях від солдата до генерал-лейтенанта.
У лютому 1942 року закінчив Сорочинське зенітно-кулеметне училище, отримав звання молодшого лейтенанта. Направлений в діючу армію, командир взводу зенітно-кулеметної роти 30-ї танкової бригади. Воював на Західному та Воронезькому фронтах. В складі 3-ї танкової армії дійшов до Берліна.
Після закінчення війни служив в складі радянських військ — в ЧССР, Австрії, НДР, потім на Чорноморському флоті.
1966 року закінчив Ленінградську військово-артилерійську академію, призначений командиром полку, по тому — 14-ї дивізії ППО.
Проходив службу на посаді замісника командуючого військами Бакинського округу ППО.
Старший радник по ППО в Сирії, виконував місії у В'єтнамі та Лівані.
На пенсії дружиною Зінаїдою Михайлівною проживали у Полтаві.
1996 року очолив Полтавську обласну організацію ветеранів. Входив до складу ради ветеранської організації України; співпрацював з радою ветеранів Решетилівського району та допомагав у вирішенні питань ветеранів.
Підтримував тісний зв'язок із Сухорабівською школою. Майже щороку проводив зустрічі з учнями, на яких розповідав про вчинки воїнів.
2002 року доклав зусиль до проведення капітального ремонту Сухорабівської школи, якій вже було виповнилося 70 років та вона була непридатною для навчання.
Помер 2011 року.
- два ордени Червоного Прапора
- три ордени Червоної Зірки
- орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
- орден «За заслуги» III ступеня
- двома орденами Вітчизняної війни
- орденом Богдана Хмельницького
- 18-ма бойовими медалями, з них дві — «За відвагу».
- почесний громадянин Решетилівського району (2004)
- Почесні громадяни Решетилівщини [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Розформування [Архівовано 5 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Короткі біографічні дані(рос.)
- В Полтаві прощалися з генералом Бабенком [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 7 червня
- Народились 1922
- Померли 13 жовтня
- Померли 2011
- Померли в Полтаві
- Поховані в Полтаві
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Богдана Хмельницького II ступеня (СРСР)
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Уродженці Решетилівського району
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Почесні громадяни Решетилівського району