Баянхонгор (аймак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баянхонгор

(монг. Баянхонгор аймаг)
ᠪᠠᠶᠠᠨᠬᠣᠩᠭᠣᠷᠠᠶᠢᠮᠠᠭ

Герб Прапор
Адм. центр Баянхонгор
Найбільше місто Баянхонгор
Країна Монголія Монголія
Регіон Північна Монголія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Завхан, Умнеговь, Говь-Алтай, Уверхангай, Архангай, Внутрішня Монголія ?
Номерний знак БХ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 75 690 (11)
 - густота 0,65 (16)
Площа
 - повна 115 978 км² (4)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1941
Вебсайт bayankhongor.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-069

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Баянхонгор

Баянхонгор (монг. Баянхонгор аймаг) — аймак у Монголії, адміністративний центр — місто Баянхонгор. Розташований у південно-західній та центральній частині країни.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Площа аймаку 115978 км кв, чисельність населення станом на кінець 2010 року — 75690 людей. Щільність населення одна з найнижчих в Монголії та складає 0,65 чол/км кВ. Аймак було утворено у 1941 році.

Географія

[ред. | ред. код]

На півдні аймаку проходить кордон з Китаєм, на заході він межує з аймаком Говь-Алтай, на північному заході — з аймаком Завхан, на півночі — Архангай, на сході — Уверхангай, на південному сході — Умнеговь. На півночі аймаку лежить вкрите лісом Хангайське нагір'я. З півдня з ними межує рівнина з великою кількістю безстічних солених озер (Долина Озер), яка в свою чергу на півдні межує з Гобі-Алтайським хребтом. Ще південніше аж до кордону з Китаєм лежить пустеля Гобі. Територією аймаку течуть річки Байдоаг, Туй з притоками, Заг, Ульзийт, Шаргалжуут, Сумбер Бурд. Найбільші з солених озер аймаку — Боон-Цагаан-Нур та Орог-Нур які розташовані на висоті, відповідно, 1311 та 1216 метрів над рівнем моря, однак останнє озеро часто пересихає. У Хангаї є гарячі лікувальні джерела температура води в яких досягає 50C Найвища точка аймаку — гора Тергун-Богд (3959 м), найнижча — 700 м.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Включає в себе 19 сомонів.

№п/п сомон 'Монгольська назва Населення 2000 Населення 2006 'Населення центру сомону 2006 Площа км² Щільність люд/км.кв
1 Баацагаан Баацагаан 4526 3568 422 7447 0,48
2 Баян-Ундер Баян-Өндөр 2692 2559 548 1689 0,15
3 Баян-Овоо Баян-Овоо 3043 2912 731 3244 0,9
4 Баянбулаг Баянбулаг 2252 2143 463 3170 0,68
5 Баянговь Баянговь 2903 2703 628 4662 0,58
6 Баянхонгор Баянхонгор 20501 26588 26588 64 415,44
7 Баянлиг Баянлиг 3842 3316 805 11918 0,28
8 Баянцагаан Баянцагаан 3946 3599 634 5395 0,67
9 Богд Богд 3226 2900 613 3983 0,73
10 Бумбегер Бөмбөгөр 2755 2584 656 3044 0,85
11 Бууцагаан Бууцагаан 4258 3452 901 5840 0,59
12 Ерденецогт Эрдэнэцогт 5158 4235 933 4100 1,03
13 Галуут Галуут 5275 4012 644 5047 0,79
14 Гурванбулаг Гурванбулаг 2915 2594 350 4442 0,58
15 Жаргалант Жаргалант 4374 3173 697 4175 0,76
16 Жинст Жинст 2352 2023 376 5313 0,38
17 Хуреемарал Хүрээмарал 2466 2064 325 4328 0,48
18 Улзийт Өлзийт 3721 3353 661 3853 0,87
19 Шинежинст Шинэжинст 2469 2187 319 16501 0,13
20 Заг Заг 2440 2264 592 2561 0,88

[1][2]

Клімат

[ред. | ред. код]
Сцена в Баянхонгорському аймаку

Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня -20 градусів, липня +18 градусів. Щорічна норма опадів 216 мм.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Міністерство гірничорудної промисловості заявило, що з такими запасами сланцевих родовищ, які є у ряді аймаків, у тому числі Баянхонгор Монголія може бути на сотні років забезпечена нафтою та газом. Загалом планується добувати 6700 тонн нафти щодобово. [3] На території аймаку добувають золото, кам'яне вугілля, торф, вольфрам, кришталь, мармур, берил та інші корисні копалини.

Флора та фауна

[ред. | ред. код]

Водяться гірські барани, дикі кози, козулі, рисі, сніжні барси.

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Добре розвинуто тваринництво, вирощують овочі та фрукти.

Цікаві об'єкти

[ред. | ред. код]

На території сомону розташована палеолітична печерна стоянка Цагаан-агуй. Дерев'яне вугілля у цій печері має вік 33 тисячі років, вона була заселена у найдавніші часи. Довжина печери — 41,4 м, площа 182,4 м кв., обсяг 826 м куб. Серед місцевого населення розповсюджена легенда, що в 1930-ті роки XX століття там переховувався від репресій один з місцевих монахів. Загалом в печері було знайдено 9 тисяч знахідок, серед них китайська монета 1078-1089 рр, фрагмент берести із старомонгольським написом, поясна бронзова підвіска. За свідченнями монгольських вчених на стінах печери є наскельні зображення, які датуються від неоліта до епохи бронзи, однак знайти ці малюнки не вдається. У сомоні Галуут монгольські археологи знайшли поховання, яке належить до періоду імперії Кок-тюрків, які у 7-8 столітті відновили свою державу на території Монголії. Зокрема було знайдено кам'яні плити на одній з яких висічено три рядка написані старотюркським письмом. Камені встановлені у напрямку до сходу сонця займають відстань 800 метрів. Встановлено що це поховання є пам'ятником знатному аристократу кок-тюркського періоду.

В пустельних горах Цагаан-Богдо начебто водяться прямоходячі, волосаті істоти, ростом 1,5-2 метра з міцними м'язами та великою грудною кліткою, тіло яких вкрито густою шерстю буровато-жовтого кольору. Відбитки їх ступенів часто перевищують 45-й розмір — вочевидь мова йде про снігову людину. [4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)