Бековський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бековський район

рос. Бековский район

Герб Прапор
Адм. центр Беково
Країна Росія Росія
Регіон  Пензенська область
Населення
 - повне ↘15 393
 - густота (4-те місце)
Площа
 - повна 1016,28 км²
Часовий пояс UTC+3, UTC+4 і SAMT[1]
Дата заснування 16 липня 1928
Вебсайт rbek.pnzreg.ru

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бековський район
В'їзд до села Сосновка

Бековський район (рос. Бековский район) — адміністративно-територіальна одиниця (район) та муніципальне утворення (муніципальний район) у складі Пензенській області Росії.

Адміністративний центр — робітниче селище Беково.

Набув широкої популярності внаслідок скандалу з «пензенськими затворниками», які восени 2007 року на чолі зі своїми лідерами Петром Кузнєцовим та Недогоном закрилися в печері біля села Нікольське в очікуванні «кінця світу» в травні 2008 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташований Бековский район на південному заході області межує на півночі — з Бєлінським райном Пензенської області, на сході — з Сердобским районом Пензенської області, на півдні — з Ртищевским районом Саратовській області, на заході — з Тамалинским районом Пензенської області. По території району проходить Південно-Східна залізниця Саратов — Тамбов — Москва і примикає до неї відвід на Беково.

Площа території — 1016 км², з них сільгоспугідь 82,5 тис. га, ріллі — 59,9 тис. га. Район знаходиться в зоні помірно-континентального кліматичного поясу, відноситься до родючих чорноземним районах. Рельєф місцевості та ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства. Це лісостепова зона з переважанням степових ландшафтів. Лісові угіддя займають площу 11.175 га і розташовані в основному в заплаві річки Хопер, малими площами зустрічаються на схилах річкових долин і балок. Степова рослинність збереглася лише по балках і ярах, лісових узліссях, так як основна частина земельних угідь розорана.

Тваринний світ в природних умовах представлений загальнопоширеними видами: хом'як, ховрах, тхір, тушканчик, миша польова, їжак, заєць, лисиця. На водоймах зустрічається ондатра, бобер. З птахів — боривітер, жайворонок, калинка, лунь, чапля, куріпка. Водні джерела — річка Хопер, більше 10 дрібних річок (Пяша, Миткирей, Мала Пяша та інші), численні озера і ставки. Всього площа під водою складає 1664 га.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Район утворений 16 липня 1928 року в складі Балашовського округу Нижньо-Волзького краю. З січня 1934 року в складі Саратовського краю, з грудня 1936 року — в Саратовській області.

У лютому 1939 року передано до складу новоствореної Пензенської області.

В 1963—1965 роках район був скасований, його територія входила до складу Сердобського району.

Населення

[ред. | ред. код]
Урбанізація

У міських умовах (робочий селище Беково) проживають 41,05 % населення району.

Муніципально-територіальний устрій

[ред. | ред. код]

В Бековському районі 34 населених пункти у складі одного міського та восьми сільських поселень[3][4]

Розформовані населені пункти

У грудні 2015 року хутір Вислий виключений з облікових даних адміністративно-територіального устрою Пензенської області як населений пункт фактично припинив своє існування, в якому відсутні офіційно зареєстровані мешканці[5].

Економіка

[ред. | ред. код]

На території району в 2005 році було зареєстровано 232 господарюючі суб'єкти різних форм власності, 186 індивідуальних підприємців. Район сільськогосподарський, з розвиненою переробною промисловістю. Основні напрямки діяльності сільських жителів: рослинництво (вирощування зернових культур, цукрових буряків, соняшнику, кормових культур), садівництво (яблука), тваринництво (виробництво молока і м'яса), вирощування картоплі, овочів, розведенням худоби і бджіл.

Основних промислових підприємств 6: ЗАТ «Бековский цукровий завод» виробляє цукор-пісок з цукрових буряків і сирцю, меляса, жом, вапно; ВАТ "Маслозавод «Бековский» виробляє масло вершкове, сир, цільномолочну продукцію; Бековский харчокомбінат виготовляє натуральні кондитерські вироби; ТОВ «Бековский хліб» — хлібобулочні і кондитерські вироби; ТОВ «Бековохлебопродукт» виробляє борошно.

Промислове виробництво організовано в ТОВ «Агрофірма Євросервіс-Беково», ТОВ «Агрофірма плодпром-Беково».

В районі ведеться капітальне будівництво об'єктів і газифікація населених пунктів. Рівень газифікації житлового фонду району природним газом становить понад 50 %, в смт Беково — понад 80 %.

Соціально-культурна сфера

[ред. | ред. код]

Соціально-культурна сфера представлена установами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, культури та спорту. Функціонує 4 дитячих дошкільних заклади (бюджетні), 24 школи, Будинок дитячої творчості, Дитяча музична школа та професійне училище ПУ-35. У сфері освіти зайнято понад 415 педагогічних працівників. Також район має свою громадсько-політичну газету «Бековский вісник», яка була заснована 2 листопада 1930 року і спочатку мала назву «Колгоспник», а до 1991 року «Комуніст».

Центральна районна лікарня, 2 лікарські амбулаторії, 16 фельдшерсько-акушерських пунктів, аптека і кілька аптечних пунктів, стоматологічний кабінет. У закладах охорони здоров'я працюють 35 лікарів та 147 осіб середнього медичного персоналу. Функціонують три установи соціального обслуговування населення: центр соціального обслуговування населення і пансіонат для престарілих та інвалідів, в якому проживають 120 осіб. Працює реабілітаційний центр для дітей і підлітків з обмеженими можливостями.

З спортивних об'єктів виділяються районний стадіон, стадіон ЗАТ «Бековский цукровий завод», 14 спортивних залів, 20 спортивних майданчиків. Розвинені види спорту: футбол, волейбол, легка атлетика, містечка, шахи, теніс, більярд, 2 тіра. Для оздоровлення дітей діють літній дитячий табір і при школах 20-літніх оздоровчих майданчиків. Працюють районний та 16 сільських будинків культури, 19 бібліотек, краєзнавчий музей, 2 церкви і 1 молитовний будинок. На території району розташовані пам'ятники історії початку XIX століття: садиби Устинова, Макарова в смт Беково та інші.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

З районом пов'язані імена видатних людей. Серед них:

  • Аравін Петро Васильович — вчений-історик, дослідник історії російської та казахської музики;
  • Глотова Ніна Михайлівна — офтальмолог, доктор медичних наук;
  • Дроздов Іван Володимирович, письменник-фронтовик;
  • Калінін Павло Васильович — вчений у галузі мінералогії;
  • Крюков Адріан Олександрович — вчений-офтальмолог (1849—1908);
  • Нефедов В'ячеслав Вікторович — кандидат історичних наук; віце-президент Фонду сприяння розвитку російської культури (гір. Москва);
  • Павкина Лідія Іванівна, Герой Соціалістичної Праці;
  • Устинов Петро Михайлович (1879—1937) — радянський дипломат.
  • Финогеев Олександр Віталійович (1953) — російський письменник, автор книг «У ті дні в морях дороги наші були», «…і життя, і море, і любов…» (2009), «Віра, Надія, Любов» (збірник, 2012), «По місцях стояти!» (2013), «В житті не повірю» (2014), «Міражі туману» (2015), «Кола на воді» (2017), «Смуга прибою» (2018). Живе і працює в місті Миколаєві.

Герої Радянського Союзу — уродженці Бековського району

[ред. | ред. код]
  • Дубровін Михайло Якович;
  • Дудаков Олександр Васильович;
  • Калінніков Іван Омелянович;
  • Петров Олександр Іванович;
  • Червяков Володимир Іванович.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Основний вид транспорту-автомобільний, на його частку припадає понад 90 % вантажних і пасажирських перевезень. Довжина пасажирських маршрутів 546 км, кількість маршрутів 11, в тому числі 2 міжміських. Послуги з перевезень здійснюють одне спеціалізоване автотранспортне підприємство та індивідуальні підприємці. Є будівельна організація ГУП «Бековское ШРБУ», що володіє значними потужностями для проведення дорожньо-будівельних робіт. Ряд підприємств з надання комунальних послуг, зв'язку, торгівлі, громадського харчування, побутового та іншого обслуговування населення, інші підприємства і організації, що забезпечують життєдіяльність району. По території району проходить лінія Південно-Східної залізниці «РтищевоТамбовМосква» і гілка «Вертуновская—Беково» (Бековская гілка).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (unspecified title) — 2016.
  2. Бековский район. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
  3. Официальный сайт администрации Бековского района. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 17 квітня 2018.
  4. Закон Пензенской области от 15.09.2010 № 1946-ЗПО О внесении изменений в Закон Пензенской области «О границах муниципальных образований Пензенской области». Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 17 квітня 2018.
  5. Закон Пензенской области от 01.12.2015 № 2830-ЗПО «Об исключении отдельных населённых пунктов из учетных данных административно-территориального устройства Пензенской области и внесении изменений в отдельные законы Пензенской области» (русский) . Официальный сайт Законодательного Собрания Пензенской области. 1 декабря 2015 ода. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 13 січня 2016.