Беленець Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беленець Андрій Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 18 листопада 1968(1968-11-18)
Херсон
Смерть 25 липня 2014(2014-07-25) (45 років)
Піски
Псевдо «Снєгір»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування
 ДУК
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесна відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» I ступеня
Почесна відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» I ступеня

Андрі́й Анато́лійович Белене́ць (18 листопада 1968(19681118) — 25 липня 2014) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1968 року в місті Херсон. Проживав у селі Новокиївка (Снігурівський район Миколаївської області) — приїхали із матір'ю Беленець Людмилою Василівною та сестрою Оленою. 1993 року одружився.

З перших днів російської агресії рвався захищати Україну, але через вік його не брали до ЗСУ. Тоді вступив до лав Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» — 25 травня 2014-го в Кіровограді записався добровольцем. Згодом потрапив у Слов'янськ, звідти — в Донецьк, де брав участь в бойових діях проти терористів.[1]

25 липня 2014 року біля села Піски Донецької області всю ніч тривав мінометний обстріл. На ранок, коли мала відбутись передислокація після 16-годинного бою (за іншими даними — 40-годинного)[2], зі слів очевидців, хлопці пішли до одного з приватних будинків по вул. Миру, 77, в який, імовірно з метою пограбування, могли проникнути невідомі. Але через деякий час вони були захоплені в полон групою сепаратистів, що прибули за цією адресою на мікроавтобусі «Газель» за викликом господарів, яким стало відомо про проникнення до їхнього будинку. Двоє бійців загинули, серед них Беленець Андрій Анатолійович — був розстріляний сепаратистами по вул. Миру. Він прикривши собою побратима зазнав смертельного поранення в шию, але зміг ще кинути гранату в терористів. Статій Володимир Михайлович був захоплений та посаджений до мікроавтобусу «Газель» червоного кольору. Сепаратисти спробували з боєм вирватися на «Газелі» в бік Донецька, але постріл українських танкістів зупинив цей прорив. Розсипані по дорозі поранені бойовики, разом з бійцем «Правого Сектору» Володимиром Статієм, в гарячці бою, потрапили під вогонь крупнокаліберного кулемета БТР та загинули від отриманих поранень на місці. Андрій Беленець підірвався разом з чотирма терористами, які його оточили.[3]

Похований в селі Новокиївка.

Без Андрія лишились мама Людмила Василівна Кулікова[4], дружина Ірина Вікторівна, троє синів (Олександр 1993 р.н., Андрій 1999 р.н. і Артем 2006 р.н.) та онук Станіслав[5].

Родині після смерті годувальника надавали допомогу місцева влада та волонтери[6].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (грудень 2018; посмертно)[7];
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].
  • відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» (березень 2021; посмертно)[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Небесна Гвардія. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  2. ↑ Президент відзначив загиблого добровольця зі Снігурівщини Андрія Беленця орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  3. ↑ Беленець Андрій Анатолійович (позивний «Снєгір»). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  4. ↑ Жінок Героїв Скадовщини привітали зі святом весни. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  5. ↑ Фотовиставка «Мій тато — герой» подорожує Херсоном. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  6. ↑ Єфремов вдові загиблого героя АТО: «Наодинці ми вас не залишимо»
  7. ↑ Сторінка в ПС. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  8. ↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  9. ↑ Голова облради вручила добровольцям відзнаки «За заслуги перед Миколаївщиною». Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беленець_Андрій_Анатолійович&oldid=41016489