Бернардо Корраді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бернардо Корраді
Бернардо Корраді
Бернардо Корраді
Особисті дані
Народження 30 березня 1976(1976-03-30) (48 років)
  Сієна, Італія
Зріст 189 см
Вага 87 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1994 Італія «Сієна» 0 (0)
1994–1996 Італія «Поджбонсі» 47 (9)
1996–1997 Італія «Понсакко» 31 (6)
1997–2000 Італія «Кальярі» 22 (0)
1997–1998   Італія «Монтеваркі» 26 (5)
1998–1999   Італія «Андрія» 31 (7)
2000 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
2000–2002 Італія «К'єво» 68 (22)
2002 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
2002–2004 Італія «Лаціо» 64 (20)
2004–2005 Іспанія «Валенсія» 21 (3)
2005–2006   Італія «Парма» 36 (10)
2006–2007 Англія «Манчестер Сіті» 25 (3)
2007–2008   Італія «Парма» 26 (5)
2008–2009 Італія «Реджина» 30 (10)
2009–2011 Італія «Удінезе» 37 (1)
2012 Канада «Монреаль Імпакт» 11 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2004 Італія Італія 13 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Бернардо Корраді (італ. Bernardo Corradi, нар. 30 березня 1976, Сієна) — колишній італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Лаціо», «Валенсію» та «Манчестер Сіті», а також національну збірну Італії, разом з якою був учасником Євро-2004.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Бернардо Корраді народився в місті Сієна (провінція Тоскана). У дитинстві він займався декількома видами спорту і всерйоз захопився легкою атлетикою, а коли хлопчикові виповнилося десять років, він вирішив присвятити себе футболу і став грати за команду «Марчіано», яка виступала в дитячій лізі Тоскани.

У 16 років Корраді став грати на два фронти: в суботу він проводив матч чемпіонату провінції в складі юнаків, а в неділю виступав за резервний склад дорослої «Сієни». Величезну допомогу Бернардо надавали його батьки: мати добровільно взяла на себе роль особистого шофера власного сина, відвозячи його зі школи на тренування і годуючи обідом прямо в машині, а батько, який сам грав колись у футбол, намагався не пропускати жодного матчу сина і давав йому поради.

Бернардо Корраді під час виступів за «Удінезе». 23 серпня 2009 року.

З «Сієни» Корраді запросили в «Поджбонсі» — напівпрофесійну команду найнижчого італійського дивізіону Серії С2. Однак через рік цей клуб зайняв останнє місце в своїй групі і був переведений в аматорську лігу — Серію D, де Бернардо продовжив свої виступи з клубом.

1996 року 20-річного Бернардо купив клуб «Понсакко» з Серії С1, де молодий футболіст став одним з основних форвардів. У цій команді його і помітили представники «Кальярі», що грав в Серії В, другому за рівнем дивізіоні країни. Так Корраді, підписавши трирічний контракт, відправився на Сардинію.

Щоправда, тренер островитян Карло Маццоне, що запросив Корраді, незабаром покинув клуб, а його наступник Джамп'єро Вентура вирішив, що Корраді не відповідає рівню команди, яка прагне повернутися в еліту, і віддав його в оренду до «Монтеваркі» — ще одного клубу Серії С1. Коли ж «Кальярі» домігся поставленої мети виходу в Серію А, Бернардо навіть не запросили на перший підготовчий збір, на який зазвичай збирають всіх футболістів, що перебувають на контракті: замість цього Корраді відправили в оренду в клуб «Андрія». Якби не спортивний директор сардинців Фаусто Вінті, який зумів переконати молодого футболіста, що оренда допоможе йому змужніти, Бернардо завершив би свою кар'єру і, згадавши мрію дитинства, пішов би вчитися на дантиста. Але в «Андрії» Корраді став у нагоді і під керівництвом місцевого тренера Джорджо Руміньяні, який посприяв його професійному зростанню, провів за команду 31 матч у серії В.

1999 року Джамп'єро Вентура покинув «Кальярі», і його наступник уругваєць Оскар Табарес почав підпускати Бернардо до основи, зігравши за дебютний для себе в Серії А сезон 1999/00 20 матчів. Проте Табарес пропрацював у клубі дуже недовго, а Ренцо Улів'єрі, що прийшов на зміну, знову перестав довіряти молодому форварду.

Влітку 2000 року гравця у сумісне володіння купили «Інтернаціонале» та «К'єво», проте виступав саме за клуб з передмістя Верони. Його президенту Кампеделлі і спортивному директору Сарторі вдалося створити чудовий колектив з молодих футболістів, які не гналися за великими контрактами, а просто хотіли грати в футбол. У «К'єво» від них не вимагали миттєвого результату, а тому вони виходили на поле розкутими. Ну і, звичайно, ключову роль в створенні того «К'єво» зіграв тренер клубу Луїджі Дельнері, що володів неабияким умінням в будь-якій ситуації знаходити потрібні слова. За підсумками сезону 2000/01 клуб зайняв 3 місце в Серії В і вийшов до еліти, де Корраді провів з клубом ще один рік, а команда несподівано зайняла високе 5 місце і кваліфікувалась до Кубка УЄФА, причому до останнього туру веронці боролися з «Міланом» за 4 сходинку, що давала право виступу в Лізі чемпіонів, проте постипились на 1 очко.

Після цього Корраді перейшов в «Інтернаціонале». Але перед самим стартом сезону керівництво «нерадзуррі» передали його «Лаціо»: він став частиною угоди міланського клубу з придбання у римлян Ернана Креспо[1][2][3]. Однією з причин того, що Корраді так і не заграв в «Інтері» стало те, що в міланському клубі вже грав Крістіан В'єрі, який був майже ідентичним за своїм стилем гри у нападі.

В той же час інший форвард «Лаціо» Клаудіо Лопес був його антиподом, тому в Римі потужний Корраді відчував себе комфортніше, створивши з Лопесом дует форвардів, залишивши на лаві Енріко К'єзу і Сімоне Індзагі. У «Лаціо» Корраді виглядав дуже впевнено і навіть забивав. У Римі він провів два сезони і виграв кубок Італії, проте коли у «Лаціо» почалися фінансові проблеми, то клуб продав його разом з одноклубником Стефано Фйоре в іспанську «Валенсію». Корраді відкрив свій сезон з іспанським клубом, вигравши Суперкубок УЄФА 2004. Однак після того, як співвітчизник тренер Клаудіо Раньєрі залишив клуб, Корраді став рідко виходити на поле, тому через рік італійська «Парма» домовилася з «Валенсією» про оренду форварда. Ще одним клубом, який претендував на гравця, був англійський «Манчестер Сіті», проте городяни не змогли запропонувати умови, які б влаштували нападника. В Серії А наступного сезону він забив 10 голів у 36 матчах

20 липня 2006 року Бернардо був проданий в англійський «Манчестер Сіті».[4] У своєму дебютному сезоні він виступав регулярно, але в другому програв конкуренцію новачку Емілю Мпензі і був відправлений в оренду в знайому йому «Парму».

30 липня 2008 року Корраді покинув «Манчестер Сіті» за рік до завершення контракту і повернувся в Італію, де один сезон провів в «Реджині» і два в «Удінезе». В удінській команді Бернардо в основному виходив на заміну і забив всього один м'яч.

3 березня 2012 року ветеран перебрався в канадський «Монреаль Імпакт», що виступав в МЛС, де провів всього одинадцять зустрічей. 7 грудня 2012 року він покинув клуб.[5] і незабаром завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

12 лютого 2003 року в домашньому матчі зі збірною Португалії (1:0) дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, проте на турнірі зіграв лише в одному матчі проти збірної Болгарії (2:1).

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 13 матчів, забивши 2 голи.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1993–94 Італія «Сієна» C1 (III) 0 0 - - - - - - 0 0
1994–95 Італія «Поджбонсі» C2 (IV) 16 1 - - - - - - 16 1
1995–96 D (V) 31 8 - - - - - - 31 8
Усього за «Поджбонсі» 47 9 - - - - - - 47 9
1996–97 Італія «Монтеваркі» C1 (III) 31 6 - - - - - - 31 6
1997–98 Італія «Кальярі» B (II) 2 0 КІ 3 0 - - - - 5 0
1998–99 Італія «Андрія» B (II) 31 7 КІ 2 1 - - - - 33 8
1999–00 Італія «Кальярі» A 20 0 КІ 3 2 - - - - 23 2
Усього за «Кальярі» 22 0 6 2 - - - - 28 2
2000–01 Італія «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - 0 0
2000–01 Італія «К'єво» B (II) 36 12 КІ 3 1 - - - - 39 13
2001–02 A 32 10 КІ 3 0 - - - - 35 10
Усього за «К'єво» 68 22 6 1 - - - - 74 23
2002–03 Італія «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 1 0 - - 1 0
Усього за «Інтернаціонале» 0 0 0 0 1 0 - - 1 0
2002–03 Італія «Лаціо» A 32 10 КІ 4 0 КУЄФА 0 0 - - 36 10
2003–04 A 32 10 КІ 6 1 ЛЧ 8 1 - - 46 12
Усього за «Лаціо» 64 20 10 1 8 1 - - 82 22
2004–05 Іспанія «Валенсія» ПД 21 3 CS 0 0 ЛЧ+КУЄФА 6+2 1+0 СУ 1 0 30 4
2005–06 Італія «Парма» A 36 10 КІ 3 0 - - - - 39 10
2006–07 Англія «Манчестер Сіті» ПЛ 25 3 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - 25 3
2007–08 Італія «Парма» A 26 5 КІ 0 0 - - - - 26 5
Усього за «Парму» 62 15 3 0 - - - - 65 15
2008–09 Італія «Реджина» A 30 10 КІ 1 1 - - - - 31 11
2009–10 Італія «Удінезе» A 19 0 КІ 2 1 - - - - 21 1
2010–11 A 18 1 КІ 2 3 - - - - 20 4
Усього за «Удінезе» 37 1 4 4 - - - - 41 5
2012 Канада «Монреаль Імпакт» МЛС 11 4 ЧК 2 0 - - - - - - 13 4
Усього за кар'єру 449 100 34 11 17 2 1 0 501 113

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-2-2003 Генуя Італія Італія 1 – 0 Португалія Португалія товариський матч 1 Замінений на 72-ій хвилині 72'
29-3-2003 Палермо Італія Італія 2 – 0 Фінляндія Фінляндія Відбір до ЧЄ 2004 - Вийшов на заміну на 82-ій хвилині 82'
30-4-2003 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
3-6-2003 Кампобассо Італія Італія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч 1 Замінений на 46-ій хвилині 46'
11-6-2003 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 - Замінений на 84-ій хвилині 84'
20-8-2003 Штутгарт Німеччина Німеччина 0 – 1 Італія Італія товариський матч - Вийшов на заміну на 75-ій хвилині 75'
10-9-2003 Белград Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 - Вийшов на заміну на 78-ій хвилині 78'
18-2-2004 Палермо Італія Італія 2 – 2 Чехія Чехія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
31-3-2004 Брага (Португалія) Португалія Португалія 1 – 2 Італія Італія товариський матч - Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
28-4-2004 Генуя Італія Італія 1 – 1 Іспанія Іспанія товариський матч - Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
30-5-2004 Туніс (місто) Туніс Туніс 0 – 4 Італія Італія товариський матч - Вийшов на заміну на 62-ій хвилині 62'
22-6-2004 Гімарайш Італія Італія 2 – 1 Болгарія Болгарія ЧЄ 2004 - 1-й етап - Замінений на 53-ій хвилині 53'
4-9-2004 Палермо Італія Італія 2 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2006 - Вийшов на заміну на 59-ій хвилині 59'
Усього Матчів 13 Голів 2

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Лаціо»: 2003–04
«Валенсія»: 2004

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. NUMBER NINE SHIRT TO CRESPO. THE ARGENTINE WILL BE OFFICIALLY PRESENTED ON SUNDAY 1 SEPTEMBER. inter.it. 1 вересня 2002. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 3 грудня 2009.
  2. PROGETTO DI BILANCIO AL 30 GIUGNO 2003 (part 3) (PDF). SS Lazio (Italian) . Borsa Italiana Archive. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019. Процитовано 18 квітня 2012.
  3. PROGETTO DI BILANCIO AL 30 GIUGNO 2003 (part 1) (PDF). SS Lazio (Italian) . Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2004. Процитовано 26 лютого 2010.
  4. City confirm Corradi deal. Manchester City official website. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 25 березня 2007.
  5. Impact exercises 2013 options on 11 players | Montreal Impact. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 24 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]