Берьозкін Григорій Вікторович
| Берьозкін Григорій Вікторович | |
|---|---|
| рос. Григорий Викторович Берёзкин | |
| Народження: | 9 серпня 1966 (57 років) |
| Москва, СРСР | |
| Громадянство: |
 Росія |
| Членство у | Російський союз промисловців і підприємцівd |
| Нагороди / премії |
 |
| Освіта | Хімічний факультет МДУd (1988) |
Берьозкін Григорій Вікторович (нар. 9 серпня 1966, Москва) — російський олігарх, наближений до Володимира Путіна. Власник групи компаній ЄСН. Основні сфери діяльності компаній — нафтова промисловість та електроенергетика[1][2], медіа та венчурні інвестиції. Член ради директорів ВАТ «РЖД», опікунської ради МДУ ім. Ломоносова та Опікунської ради фонду підтримки соціального підприємництва «Назустріч змінам»[3]. Кандидат хімічних наук.
За версією російського видання «Комерсант», Берьозкін увійшов у топ-10 російських підприємців і топ-менеджерів за згадками в інтернет-ЗМІ за підсумками 2020[4].
Біографія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ має вигляд переліку, який краще подати прозою. (березень 2022) |
Григорій Берьозкін народився 9 серпня 1966 року у Москві.
В 1988 закінчив хімічний факультет Московського університету за спеціальністю «нафтохімія».
З 1991 року до 1994 року працював у МДУ молодшим науковим співробітником[5].
У 1993 року познайомився з Романом Абрамовичем, який займався поставками нафтопродуктів із Республіки Комі.
У 1994 став заступником генерального директора «Комінафти» і одночасно її генеральним представником в Москві.
У 1995 року балотувався як незалежний кандидат у депутати Державної думи РФ.
У 1996—1997 очолював «Комі ПЕК — Москва» (структура «КоміТЕК»), яка за дорученням «Сибнафти» експортувала нафту «Ноябрьскнафтогазу».
У 1997 року консолідував у руках важелі управління «КоміТЕК» і став Головою ради директорів компанії. У тому ж році придбав «Євросєвєрнєфть» (38 %) та «СБ-траст» (29 %), надавши гарантії «Національного резервного банку» (НРБ).
У 1997—1999 роках працював головою ради директорів ЗАТ АКБ «Ухтабанк».
З 1997 року по 2005 рік голова правління ЗАТ «Євросєвєрнафта» (ЄСН)[5].
У 1999 організував продаж холдингу «КоміТЕК» «Лукойлу».
У 2003 році Берьозкін придбав 5 % акцій РАТ ЄЕС, а через рік з вигодою перепродав їх «Газпрому».
З 2004 року до 2007 року член ради директорів РАТ ЄЕС.
У рейтингу вищих керівників — 2010 газети «Комерсант» посів II місце в номінації «Паливний комплекс»[6].
У 2017 році купив холдинг РБК[7] у Михайла Прохорова та газету «Діловий Петербург»; є власником видавничого дому «Комсомольська правда».
Нерухомість[ред. | ред. код]
У березні 2022 року журналісти програми «Схеми» та проєкту Scanner Project у рамках циклу матеріалів «Стовпи режиму Путіна» опублікували розслідування, в якому йшлося про те, що Григорій Берьозкін має нерухомість у Франції: шість шале у Куршевелі, записані на компанію, напряму пов'язану з його родиною[8].
Санкції[ред. | ред. код]
8 квітня 2022 року, на тлі вторгнення РФ в Україну, занесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу, як "провідний російський бізнесмен, якого вважають "поплічником" президента Володимира Путіна".[9]
13 квітня 2022 року потрапив під персональні санкції Великої Британії, як бізнесмен, близький до Кремля, який отримує вигоду від режиму Володимира Путіна.[10]
Також перебуває під санкціями Канади, Австралії, Швейцарії та України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Григорий Березкин занимает 83 место в рейтинге 100 богатейших бизнесменов России | Forbes.ru. web.archive.org. 20 вересня 2010. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Ъ-Справочник. web.archive.org. 14 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Фонд "Навстречу переменам". web.archive.org. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Лига выдающихся бизнесменов-2021. www.kommersant.ru (рос.). 16 січня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ а б Березкин Григорий » Персоны » Бизнес-справочник » RB.ru. web.archive.org. 16 січня 2010. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Рейтинг высших руководителей-2010. www.kommersant.ru (рос.). 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ В Москве раздали премии «Медиа-менеджер России». www.kinometro.ru (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ «Схеми» знайшли у російського олігарха Берьозкіна шість шале у Куршевелі. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ EUR-Lex - 32022R0581 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ БЕРЬОЗКІН Григорій Вікторович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
