Богачова Ірина Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Петрівна Богачова
рос. Ирина Петровна Богачёва
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Ірина Петрівна Богачова
Народилася 2 березня 1939(1939-03-02)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Померла 19 вересня 2019(2019-09-19) (80 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Новодівочий цвинтар
Національність росіянка
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність оперна співачка, музична педагогиня
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учні Бородіна Ольга Володимирівна
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди та премії
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) орден Дружби народів
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія СРСР Державна премія РРФСР імені М. І. Глинки Золота маска Почесний громадянин Санкт-Петербурга Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСР

CMNS: Ірина Петрівна Богачова у Вікісховищі

Ірина Петрівна Богачова (рос. Ирина Петровна Богачёва; 2 березня 1939, Ленінград, РРФСР, СРСР19 вересня 2019, Санкт-Петербург, Росія) — радянська російська оперна співачка (мецо-сопрано). Заслужена артистка РРФСР (1970). Народна артистка РРФСР (1974). Народна артистка СРСР (1976). Лауреат Державної премії РСФСР ім. М. І. Глинки (1973) і Державної премії СРСР (1984). Внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ірина Богачова народилася 2 березня 1939 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург).

У 1965 році закінчила Ленінградську консерваторію ім. Н. А. Римського-Корсакова.

Проходила стажування в міланському театрі «Ла Скала» у 1968—1969 роках.

З 1980 року викладала в Ленінградській консерваторії.

Померла 19 вересня 2019 року на 81-му році життя.

Політичні погляди[ред. | ред. код]

11 березня 2014 року підписала звернення на підтримку політики президента Росії Путіна щодо військової інтервенції в Україні[4]. "Я хочу, щоб ми жили в дружбі та мирі, тому що ми одна нація. Ми спілкуємось однією мовою. У нас повно родичів в Україні, а там повно росіян. Ну як можна таке зараз терпіти?" — пояснила співачка[5].

6 жовтня 2015 року внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[3].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Богачёва Ирина Петровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці (06.10.2015). Архів оригіналу за 18.09.2017. Процитовано 18.09.2017.
  4. 86 російських діячів культури підтримали агресію Путіна в Україні. Список. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2018.
  5. "Я не в теме, но я согласна" › "Новая газета" в Санкт-Петербурге. Новая Газета. Процитовано 6 лютого 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.123

Посилання[ред. | ред. код]