Бойко Галина Миколаївна (педагог)
| Бойко Галина Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася | 1966 |
| Діяльність | спортивна тренерка |
| Alma mater | Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту |
| Заклад |
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
| Науковий ступінь | доктор педагогічних наук[d] |
| Нагороди |
  |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Галина Бойко |
Галина Миколаївна Бойко (нар. 1966) — радянська і українська тренерка та педагог; Заслужений тренер України (2003).
Авторка багатьох наукових і навчально-методичних робіт.[1][2]
Галина Бойко народилася 1966 року.
У 1987 році закінчила Дніпропетровський державний інститут фізичної культури (нині Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту) за спеціальністю «Фізичне виховання і спорт», кваліфікація тренер-викладач з плавання. Кандидат психологічних наук з 2003 року, тема дисертації «Підготовка підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство (на матеріалах плавання)». Доктор педагогічних наук з 2013 року, тема дисертації «Теоретико-методологічні засади психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності спортсменів високої кваліфікації (на матеріалах плавання у спорті інвалідів)».[1]
З 1991 по 1998 роки працювала в Полтавському національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка, де пройшла шлях від викладачки кафедри фізичного виховання до старшого викладача кафедри теорії і методики фізичного виховання. З 2001 року Галина Бойко по 2020 рік працювала в Полтавському інституті економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де пройшла шлях від старшого викладача кафедри фізичної реабілітації до професора, завідувача кафедри фізичної реабілітації і фізичного виховання. [1]
Галина Миколаївна працює тренеркою спортсменів-паралімпійців у Полтавському регіональному центрі «Інваспорт», є членом президії Української федерації спортсменів з вадами розумового та фізичного розвитку.
Серед її учнів — один Заслужений майстер спорту України, 4 майстри спорту міжнародного класу та 7 майстрів спорту України. У їх числі — Дмитро Виноградець[3], Євген Богодайко[4], Ярослав Денисенко, Юрій Божинський, Денис Остапченко та Оксана Хруль[5].
Була одружена з Сергієм Калайдою — теж заслуженим тренером України (розум. 2017).[6] Син Ілля Калайда — теж тренер з плавання.
- Нагороджена орденом княгині Ольги I, II, ІІІ ступеня.
- Стипендіат Президента України в області фізичного виховання і спорту (2007—2012 роки).
- Нагороджена грамотою Національного олімпійського комітету України (2011 рік), а також грамотами Кабінету міністрів України та Полтавської обласної ради за вагомий внесок у розвиток паралімпійського спорту (плавання).
- ↑ а б в Бойко Галина Миколаївна [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Бойко Галина Миколаївна — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри здоров'я людини та фізичного виховання Полтавського інституту економіки і права Університету «Україна» [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Четырежды герой Пекина: «Да победим мы этих китайцев!». Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Мама паралимпийского чемпиона Евгения Богодайко о сыне. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Паралимпийская чемпионка Оксана Хруль: «Благодаря плаванию у меня в руках появилась сила, но все равно в воде я работаю только ногами». Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ В Полтаве скоропостижно скончался тренер самого титулованного паралимпийца по плаванию Евгения Богодайко. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ВІТАЄМО Бойко Галину Миколаївну з перемогою на відкритому Чемпіонаті Європи з плавання! (13 травня 2016 року)
- Полтавські тренери, які готували олімпійців та паралімпійців отримають по 50 тисяч гривень винагороди [Архівовано 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- У Полтаву на захід до Дня людей з інвалідністю приїздив «титановий Джексон» [Архівовано 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
