Бортний Микола Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бортний Микола Олександрович
Народився 7 травня 1961(1961-05-07) (63 роки)
Бендери, Молдавська РСР, СРСР
Країна Україна
Alma mater Одеський національний медичний університет
Галузь рентгенологія, променева діагностика, радіологія
Заклад Харківський національний медичний університет
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат медичних наук
Нагороди Почесна грамота Міністерства охорони здоров'я України Подяка Харківського міського голови Грамота Харківського міського голови Медаль "Ветеран праці" Нагрудний знак "Почесний ветеран"

Бортний Микола Олександрович (нар. 7 травня 1961 року, місто Бендери, МРСР) — український науковець, педагог, лікар-рентгенолог, кандидат медичних наук, доцент.

Життєопис[ред. | ред. код]

1976—1980 рр. — учень Білгород-Дністровського медичного училища (Одеська область);

1980—1982 рр. — служба у Збройних силах.

Вищу медичну освіту Бортний М.О. здобув у Одеському медичному інституті ім. М.І. Пирогова, який закінчив у 1988 році, після чого навчався в однорічній інтернатурі зі спеціальності «Рентгенологія та радіологія» при Обласній клінічній лікарні м. Одеси. Саме цей первинний вибір спеціальності став початком становлення лікаря-рентгенолога і визначив на багато років його інтереси. Трудовий шлях Микола Олександрович розпочав як лікар-рентгенолог Балтської ЦРЛ Одеської області.  У 1995 році навчався в заочній аспірантурі, а у 1996-1998 р.р. в клінічній ординатурі на кафедрі рентгенології дитячого віку Харківського інституту удосконалення лікарів (ХІУЛ). Після закінчення клінічної ординатури у 1998 році на конкурсній основі був обраний на посаду асистента кафедри рентгенології ХІУЛ. У 2002 році Бортний М.О. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Променева діагностика гострого бронхіту і бронхоліту у дітей перших років життя».

1982—1988 рр. — студент Одеського медичного інституту ім. М. І. Пирогова (в подальшому Одеський національний медичний університет);

1988—1989 рр. — інтернатура зі спеціальності «Рентгенологія і радіологія» при Одеській обласній клінічній лікарні;

1989—1996 рр. — лікар-рентгенолог Балтської центральної районної лікарні Одеської області;

1996—1998 рр. — клінічний ординатор зі спеціальності «Радіологія», кафедра рентгенології дитячого віку, Харківський інститут удосконалення лікарів;

1998—2003 рр. — асистент кафедри рентгенології, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України.

В період 2002 - 2016 рр. Бортний М.О. був організатором та першим методистом, а в подальшому завідувачем навчально-методичного кабінету Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України. Член Ректорату ХМАПО 2012 -2016 р.р. Член Навчально-методичної ради ХМАПО 2002 – 2016 р.р. Член екзаменаційної комісії з прийому вступних іспитів до клінічної ординатури та аспірантури за спеціальністю «Рентгенологія» та «Радіологія» з 2010 – 2017 р.р. Голова комісії з експертизи, якісної оцінки навчальної та навчально-методичної літератури та попередження випадків академічного плагіату 2014 – 2016 р.р. Член конкурсної комісії ХМАПО 2015-2017 р.р. Приймав участь у Міжнародних освітянських проектах та тренінгах ЄС Erasmus+ (Програма Еразмус) та в проекті зі стратегічного планування та прийняття рішень Pratt Institute (Нью-Йорк, США). З 2016 р. по 2019 р. був сертифікованим внутрішнім аудитором системи менеджменту освіти стандарту ISO 9001:2008.

2003 —2022 рр. - доцент кафедри променевої діагностики, а потім кафедри рентгенології та радіології, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України.

2022 по теперішній час доцент кафедри рентгенології та радіології в Харківський національний медичний університет (ХНМУ).

Наукові звання та ступені[ред. | ред. код]

Кандидат медичних наук (2002 р.)

Доцент (2004 р.).

Членство у професійних суспільних організаціях[ред. | ред. код]

  • Член Асоціації радіологів України. [1]
  • Член Української асоціації спеціалістів з рентгенодіагностики, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії (Перейменована у «Всеукраїнська асоціація рентгенологів» з 2014 року).
  • Віце-президент ГО "Всеукраїнська асоціація рентгенологів"[2]
  • Дійсний Член (Full member) Європейської асоціації радіологів (European Society of Radiology) (ESR).[3]
  • Дійсний член (Full member) Європейської асоціації гібридної медичної візуалізації (European Society for Hybrid Medical Imaging).[4], в подальшому Європейська асоціація гібридної, молекулярної та транляційної візуалізації (European Society for Hybrid, Molecular and Translational Imaging)[5]
  • Дійсний член (Full member) Європейської асоціації онкологічної візуалізації (ESOI)[6]
  • Член громадського об'єднання "Бєлоруська спілка радіологів"[7]
  • Член Асоціації інтервенційних онкологів України
  • Член Харківського відділку Асоціації радіологів України. Харківське медичне товариство
  • Член редколегії Інформаційно-аналітичного бюлетеня «Радіологічний вісник».[8]
  • Член редколегії Науково-практичного журналу «Променева діагностика, променева терапія».[9]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Висококваліфікований фахівець, один з провідних фахівців з фізики та техніки в рентгенології, рентгенокардіології, рентгенодіагностики захворювань травної системи, рентгенодіагностики захворювань дитячого віку.

Постійним учасник, лектор та викладач Школи цифрових технологій АРУ (https://aru-ua.org.ua/en), Української Школи безперервної післядипломної освіти в радіології ім. проф. М.І. (https://www.uarctmrt.org/), Школи молодого радіолога.

Автор та співавтор 3 підручників, 5 керівництв, в тому числі Національних, 4 монографій, 42 навчальних посібників, більше 400 наукових статей і тез, 7 патентів та 3 рацпропозицій, 2 нововведень, 6 методичних рекомендацій, 7 інформаційних листків та авторського права на навчальний твір.

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесна грамота Міністерства охорони здоров'я України (2011)

Подяка Харківського міського голови (2012)

Грамота Харківського міського голои (2013)

Медаль "Ветеран праці" (2014)

Нагрудний знак "Почесний ветеран"

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • «Рентгенодіагностика гострих захворювань органів дихання у дітей» (2006);
  • Підручник та керівництво «Рентгенодіагностика захворювань легень, плеври і середостіння» (2011, 2016);
  • 2-х томне керівництво «Педіатрична рентгенологія» (2013);
  • «Променева діагностика пухлин травної системи» (2014);
  • «Променева діагностика порушень розвитку легень, бронхів і легеневих судин» (2016); http://194.44.11.130/cgi-bin/irbis_nbuv/
  • «Національне керівництво для лікарів, які направляють пацієнтів на радіологічні дослідження» (2016);
  • «Невідкладна променева діагностика захворювань органів черевної порожнини» (2017);
  • "Рентгенодіагностика захворювань легень (рентгенологічний атлас)" (мови: українська, російська, англійська) (2017);
  • Монографія "Рентгенологи Харьковщины" (2017);
  • "Променева діагностика вроджених вад серця" (2019)

та ін.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://aru-ua.org/ [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
  2. http://uarctmrt.org/ [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  3. [1][недоступне посилання]
  4. http://eshi-society.org/ [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  5. http://eshi-society.org/society/ [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  6. https://www.esoi-society.org/[Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  7. https://radiology.by/ [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  8. http://aru-ua.org/magazine
  9. https://web.archive.org/web/20180122072722/http://aru-ua.org/magazines