Боярчук Олександр Олексійович
| Олександр Олексійович Боярчук | |
|---|---|
| рос. Александр Алексеевич Боярчук | |
| Народився |
21 червня 1931 Грозний, СРСР |
| Помер |
10 серпня 2015 (84 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | фізик, астроном |
| Alma mater | Ленінградський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Інститут астрономії РАН |
| Посада | президент[d][1] |
| Вчене звання | академік РАН |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Членство |
Російська академія наук Академія наук СРСР |
| Нагороди | Державна премія СРСР, 4 ордена |
| Особ. сторінка | ІНАСАН |
 Боярчук Олександр Олексійович у Вікісховищі | |
Олександр Олексійович Боярчук (21 червня 1931 — 10 серпня 2015) — радянський і російський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1976), академік РАН (1987). Завідувач кафедрою експериментальної астрономії філіалу фізичного факультеті МДУ (Черноголовка, Московська область), директор Інституту астрономії РАН.
Фахівець в області фізики зірок. Вніс істотний внесок до розуміння процесів зоряної еволюції. Вперше встановив подвійність і дав пояснення спостережуваних властивостей так званих симбіотічеськіх зірок. Під його керівництвом був створений космічний ультрафіолетовий телескоп «Астрон» і в наш час[коли?] ведуться наукові дослідження на міжнародній космічній станції «Альфа» з проблеми «Позаатмосферна астрономія».
Народився в Грозному. У 1953 закінчив Ленінградський університет. У 1953—1956 — аспірант Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР, з 1956 працює там же (з 1969 по 1987 — заст. директора з наукової роботи). Заступник голови Астрономічної ради АН СРСР.
Наукові роботи відносяться до фізики зірок. Виконав численні дослідження хімічного складу атмосфер зірок різних спектральних класів за даними як наземних, так і позаатмосферних (за допомогою супутників «Коперник», IUE) спостережень. Вивчав рухи в зоряних атмосферах, обертання зірок різних типів і склав (спільно з І. М. Копиловим) зведений каталог швидкостей обертання 2362 зірок. Ряд робіт присвячений нестаціонарним зіркам. Виконав дослідження зірок ранніх класів з емісійними лініями (типа Be); розглянув динаміку рухів в їхніх оболонках. Виявив надлишок гелію в атмосфері β Ліри. На підставі детального вивчення симбіотічних зірок розробив модель цих об'єктів, в якій подвійна система, що складається з холодного гіганта і гарячого карлика, оточена туманністю; отримав оцінки маси, температури, розмірів, щільність кожного з компонентів системи. Провів докладне дослідження нових зірок: вивчав структуру оболонок, їхній розвиток, визначав хімічний склад оболонок (знайшов в них надлишок вуглецю, азоту, кисню); спільно з Е. Р. Мустелем запропонував модель оболонки нової.
Див. також[ред. | ред. код]
- 2563 Боярчук — астероїд, названий на честь вченого[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.iau.org/administration/membership/individual/3877/
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Персональна сторінка Олександра Олексійовича Боярчука на офіційному сайті РАН (рос.)
- Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
|
- Народились 21 червня
- Народились 1931
- Померли 10 серпня
- Померли 2015
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Радянські астрономи
- Російські астрономи
- Академіки АН СРСР
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Науковці Московського університету
- Уродженці Грозного
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Лауреати премії імені Ф. О. Бредіхіна з астрономії
- Президенти Міжнародного астрономічного союзу
- Науковці Кримської астрофізичної обсерваторії