Бразоль Сергій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Євгенович Бразоль
Народився 27 вересня 1851(1851-09-27)
Мала Павлівка, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Країна  Російська імперія
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада член Державної ради Російської імперії[d]
Нагороди
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня

Сергій Євгенович Бразоль (27.09.1851, с. Мала Павлівка Зіньківського повіту Полтавської губернії — після 1917, Судак?) — громадський діяч, чиновник, гофмейстер Миколи ІІ. У 1892—1904 рр. маршалок шляхти Полтавської губернії.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з відомого полтавсько-слобожанського шляхетського роду Бразолів. Син Євгена Бразоля, маршалка шляхти Полтавської губернії; рідний брат Григорія і Лева Бразолів.

Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Поступив на службу в органи юстиції (1-е відділення 3-го департамента урядуючого сенату). Служив у Департаменті землеробства й сільського господарства, 1875 році — столоначальник цього департаменту.

1876 року — у відрядженні на міжнародну виставку в Філадельфії.

У 1877—1879 роках — уповноважений Головного управління Червоного Хреста на Балканській війні (нагороджений орденом св. Володимира). Після цього залишив службу.

В 1879 році вибраний депутатом в Охтирське Дворянське зібрання, мировий суддя Охтирського повіту. З 1880 року — гласний Зіньківського повітового Дворянського зібрання, Голова Зіньківської повітової управи. У 1886—1892 роках — Зіньківський повітовий Предводитель Дворянства. Надвірний, потім, статський радник.

В 1892—1907 роках полтавський губернський маршалок шляхти. В цей час колезький, дійсний статський радник. Володів великими земельними площами на території Полтавської та Харківської губерній.

Із 1906 року — член Державної Ради від Полтавського дворянства. Гофмейстер Двору.

Нагороди[1][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]