Братська могила
Запит «Масове захоронення» перенаправляє сюди; див. також могила.
Бра́тська моги́ла — місце поховання двох чи групи людей, які загинули в один час під час бойових дій, масових репресій чи померли в один час від епідемій, голоду, хвороб, природних, соціальних, техногенних катастроф, у загальній могилі з загальним надгробком. У переважної більшості братських могил відсутні окремі могили й індивідуальні надгробки. Такі об’єкти мають власний номер і позначаються на картах. Дані про осіб, які поховані в братських могилах, як правило, невідомі. Поховання поділяються на цивільні й військові[1].
Історія[ред. | ред. код]
Масові або спільні поховання були поширеною практикою до того, як у 1873 році Людовіко Брунетті розробив надійну кремаційну камеру.
У Стародавньому Римі відходи і трупи бідняків скидали в братські могили, які називалися путікули[2].
У Парижі практика масових поховань і, зокрема, стан Cimetière des Innocents змусили Людовіка XVI ліквідувати паризькі кладовища. Останки були вилучені та поміщені в паризьке метро, утворивши ранні катакомби. Тільки Le Cimetière des Innocents потрібно було вивезти 6 000 000 мертвих. Поховання розпочалося за межами міста на нинішньому кладовищі Пер-Лашез.
В Україні 28 тисяч братських могил залишила по собі Друга світова війна[3]. Перша братська могила за часів Незалежності з'явилася в Україні 2 травня 2024 року на кладовищі "Садгора" у м. Чернівцях, де поховали 16 військовослужбовців 108 окремого гірсько-штурмового батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», які загинули в результаті ворожого авіанальоту на Київщину у березні 2022 року[4][5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Один з пам'ятників на території заповідника «Биківнянські могили» під Києвом на місці масових поховань -
Братська могила на Марсовому полі, Санкт-Петербург, Російська Федерація -
-
-
Могила польських офіцерів, убитих НКВС у Катині в 1940 році, під час ексгумації (1943)
Див. також[ред. | ред. код]
- Кладовище
- Могила невідомого солдата
- Пам'ятка Великої Вітчизняної війни
- Цвинтар
- Цвинтар вояків СС Галичина в селі Ляцьке-Червоне
- Братська могила революціонерам-підпільникам
- Братська могила 68 воїнів, що загинули 22 лютого 1944 р.
- Братська могила «Скорботна мати»
- Братська могила радянських воїнів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Братська могила // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 84–88. – 912 с.
- ↑ Emmerson, Allison L. C. (24 травня 2020). Life and Death in the Roman Suburb (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-259409-9.
- ↑ Повідомлення Президента України Петра Порошенка від 08.05.2018, 11:05 AM
- ↑ В Україні з’явиться перша братська могила: у Чернівцях разом поховають 16 воїнів. // Автор: Світлана Макарова. 02.05.2024
- ↑ Знайшли понад 200 останків: у Чернівцях поховали бійців бригади "Едельвейс" (фото). // Автор: Олександр Флоранський. 07.05.2024, 21:00
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Кладовище військове [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Итоговый документ научно-практической конференции «Этноконфессиональные традиции и практика мемориализации мест массовых захоронений жертв социальных катастроф» (рос.)