Будинок на вулиці Саксаганського, 52
| Будинок на вулиці Саксаганського, 52 | |
|---|---|
 Будинок у 2016 році
| |
|
50°26′13″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.43694444447221770° пн. ш. 30.50583333336111380° сх. д.Координати: 50°26′13″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.43694444447221770° пн. ш. 30.50583333336111380° сх. д. | |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | щойно виявлений об'єкт культурної спадщиниd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектор | Є. Торлін |
| Адреса | вул. Саксаганського, 52 |
  Будинок на вулиці Саксаганського, 52 (Київ) | |
 | |
 Будинок на вулиці Саксаганського, 52 у Вікісховищі | |
Будинок на вулиці Саксаганського, 52 — житловий будинок у Голосіївському районі Києва, на вулиці Саксаганського. Зведений у другій половині XIX століття, має статус щойно виявленої пам'ятки архітектури та історії[1], яскравий зразок стилю історизм[2].
Історія[ред. | ред. код]
Будинок зведений орієнтовно у 1860-х роках, первісно був двоповерховим. У 1899—1900 роках за проєктом архітектора Євгена Торліна надбудували ще два поверхи[3].
Опис[ред. | ред. код]
Будинок стоїть на червоній лінії забудови, чотириповерховий, цегляний, майже квадратний у плані, односекційний. Перекриття пласкі, дах вальмовий, бляшаний. Фасад семивіконний, симетричний, двохосьовий, в його оздобленні гармонійно поєднуються риси цегляного стилю, неоготики та неоренесансу[3].
Композиційні осі підкреслені фланговими розкріповками, які на рівні другого поверху фланковані тричвертєвими колонами, на третьому—четвертому поверхах — лопатками та пілястрами із ліпним декоруванням. Вікна прямокутні, на другому поверсі мають декороване ліпниною підвіконня та надвіконні вставки з ліпним геометричним орнаментом, на третьому розділені у міжвіконнях стилізованими романськими напівколонами та прикрашені зверху клинчастими замковими каменями, поясками з дентикул і поребриків, на четвертому — прикрашені замковими каменями геометричної форми. Між першим і другим поверхами — аркатура, між третім і четвертим — поясок із рослинним орнаментом, завитки якого утворюють стилізоване зображення людського обличчя. Увінчується фасад фризом і карнизом з орнаментальними ліпленими вставками[2].
Видатні мешканці[ред. | ред. код]
З кінця XIX століття і до своєї смерті у 1904 році в будинку проживав історик, педагог і громадський діяч Вільям Беренштам[2][4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 № 53
- ↑ а б в Звід, 2004, с. 1111.
- ↑ а б Звід, 2004, с. 1110.
- ↑ Гирич, 2018, с. 367.
- ↑ Гирич, 2014, с. 72.
Джерела[ред. | ред. код]
- Завада В., Федорова Л. Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст.,в якому проживав Беренштам В. Л. // Київ: Кн. 1, ч. 2: М—С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
- Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. — 2-ге. — К. : Либідь, 2018. — 432 с. — ISBN 978-966-06-0704-0.
- Гирич І. Б. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці. — К. : Либідь, 2014. — 80 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0672-2.
| ||||||||||||||||
_20190924.jpg)
