Бузеу (місто)

Бузеу; рум. Buzău
	герб
	Будівля ратуші БузеуБудівля ратуші Бузеу
	Основні дані
	45°09′00″ пн. ш. 25°05′00″ сх. д. / 45.15000° пн. ш. 25.08333° сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Бузеу
Адмінцентр	Buzăud
Столиця для	Бузеу (жудець)
Площа	81,3 км²
Населення	134 227
Висота НРМ	95 ± 1 м
Географічна зона	Волощина
Назва мешканців	рум. buzoian
Міста-побратими	Ауденарде, Айос-Дімітріос, Баоцзі, Сороки, Страшени (2022)
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
GeoNames	683120
OSM	↑2355511 ·R (Бузеу, Buzău County)
Поштові індекси	120001–120282
	Міська влада
mayor of Buzăud	Constantin Boşcodeală
Вебсайт	primariabuzau.ro
	Мапа
	Бузеу у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бузеу.

Бузеу (Бузев, Бодза; рум. Buzău, угор. Bodzavásár) — місто в Румунії, адміністративний центр повіту Бузеу. Місто було важливим ярмарком у Середньовіччі.

Назва[ред. | ред. код]

Вважається, що назва міста походить від річки Бузеу, яка протікає неподалік на північ від центру міста. У свою чергу, є припущення, що місто згадується під іменем «Μουσεος» (Мусеос) у документі грецькою мовою 376 року н. ери. Відштовхуючись від цієї назви, історик Василе Пирван вважав, що назва Бузеу походить від фракійської форми «Bouzeos», неправильно транскрибованої грецькою мовою.

Географія[ред. | ред. код]

Місто знаходиться за 110 км на північний схід від столиці Бухареста. Розташоване в Мунтенії, на правому березі річки Бузеу між Карпатами і рівниною Береган. Бузеу знаходиться на висоті від 101 метра на північному заході, біля пагорбів, та до 88 метрів біля річки, в середньому 95 метрів.

Приблизно в 20 кілометрах на північний-захід від міста Бузеу, поблизу села Берка, знаходяться грязьові вулкани Берка, одне зі цікавих природніх пам’яток Європи.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто розташоване в регіоні з помірним кліматом. Клімат переважно континентальний, із середньою кількістю морозних днів на рік 92, але також із 92 спекотними та сухими літніми днями.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка у 376 р., яка пов'язана з мучеником Савою Готським.

Під назвою Бузеу вперше згадується 31 січня 1431 року.

У середньовіччі існувала фортеця Бузеу, про яку збереглися лише кілька згадок в іноземних документах.

На початку 16 століття було засновано єпископство Бузеу.

Починаючи з 17-го століття, почався період численних битв і навал, які відбувалися в місті та навколо нього.

XIX століття принесло Бузеу період культурного та економічного розквіту. У 1870–1880 роках місто стало залізничним вузлом.

Під час Першої світової війни Бузеу був окупований німецькими військами після середини грудня 1916 року.

Міжвоєнний період приніс перші спортивні змагання місті футбол і бокс.

Після Другої світової війни індустріалізація Бузеу була насильно прискорена, що населення збільшилось у тричі менш ніж за 50 років. Місто кардинально змінило свій вигляд, на місці старих комерційних вулиць будували робітничі квартали, а деякі історичні будівлі руйнувались.

У грудні 1989 року революція, що почалася в Тімішоарі, перекинулася на Бухарест, де кілька жителів Бузеу брали участь у подіях.^[3] Народні виступи почалися 22 грудня. Будучи великим військовим центром з численними військовими підрозділами та командуванням розташованим у місті, увечері 23 грудня в місті спалахнули жорстокі бої, особливо в західній частині. Загалом революція 1989 року призвела до смерті 47 людей у Бузеу.^[4]^[5]

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення, проведеного 2021 року, населення муніципалітету Бузеу становить 103 481 жителя, що менше порівняно з попереднім переписом 2011 року, коли було зареєстровано 115 494 жителя. Більшість жителів – румуни (81,87%), меншість – роми (3,57%), а для 14,39% етнічна приналежність невідома. З релігійної точки зору більшість мешканців є православними (82,84%), а для 15,65% релігійна приналежність невизначена.

Населення муніципалітету Бузеу (1912 – 2021) ^[6]
1912	1930	1948	1956	1966	1977	1992	2002	2011	2021
28 807	35 687	43 365	47 595	61 937	97 787	148 087	134 227	115 494	103 481

Економіка[ред. | ред. код]

Вузол залізниць і трубопроводів. Виробництво пластмасових виробів, дроту, металевих виробів; швейні підприємства. Харчова промисловість.^[7]

Велике підприємство металургійний завод - «Дактіл Стіл».

Транспорт[ред. | ред. код]

Автошляхи[ред. | ред. код]

Бузеу є великим дорожнім вузлом. Він розташований на трасі E85 та національних дорогах до Плоєшті, Брашова, Браїли.

В Бузеу має розпочинатись автомагістраль Бузеу — Фокшани — Бакеу — Роман — Пашкань — Сучава, яка сполучить цетральні та морські регіони країни з півнчіно-східною частиною країни та кордоном України, звідки можна рушити до Чернівців, а далі Тернопіль чи Кам'янець-Подільський.^[8]

Залізниця[ред. | ред. код]

Бузеу є важливим залізничним вузлом, що з'єднує Бухарест і Плоєшті з Фокшани, Галац і Констанца. Міська залізнична станція була відкрита в 1872 році разом із залізничною лінією Бухарест-Галац.

Авіасполучення[ред. | ред. код]

У Бузеу немає цивільного аеропорту, єдиним компонентом повітряної інфраструктури міста є військовий аеропорт на південному заході, який використовується лише для медичної авіації.

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

У Бузеу є 11 регулярних автобусних маршрутів, які з'єднують житлові райони з основними промисловими районами та сільськими районами, центром міста та залізничним вокзалом. Є кілька компаній таксі, які мають ліцензію мерії та працюють у місті та передмісті.

Спорт[ред. | ред. код]

Футбольні команди:

ФК «Глорія Бузеу» (розформований 2016 року клуб, який виступав переважно Другій лігі)
ФК «Бузеу» (новий клуб заснований 2016 року)

Відомі люди[ред. | ред. код]

Василе Войкулеску — поет, драматург.
Джордж Паладе — спеціаліст з клітинної біології, лауреат Нобелівської премії 1974 р. «За відкриття, що стосуються структурної та функційної організації клітини».
Александру Маргіломан — прем'єр-міністр Румунії.
Георге Кіпріан — актор, драматург.
Міхаела Рунчану — румунська співачка.
Ніку Константінеску — державний діяч.