Бушуєв Денис Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Денис Бушуєв
Особисті дані
Повне ім'я Денис Дмитрович Бушуєв
Народження 15 лютого 1982(1982-02-15)[1] (42 роки)
  Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство  Росія
 Німеччина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1992–1994
1994–1999
Росія СДЮШОР «Кіровець»
Росія СДЮШОР «Зеніт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–1999 Росія «Зеніт-2» ? (?)
1999–2003 Німеччина «Герта II» 39 (4)
2003–2004 Німеччина «Рот-Вайс ІІ» (О) 11 (0)
2004–2006 Німеччина «Мюнхен 1860 ІІ» 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
Росія Росія (U-19) 8 (1)
2003 Росія Росія (U-21) 2 (0)
2003–2004 Росія Росія Б 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2007 Німеччина «Мюнхен 1860» U-16
2007–2009 Німеччина «Мюнхен 1860» U-17
2009–2010 Німеччина «Мюнхен 1860» U-19
2010–2011 Німеччина «Мюнхен 1860» (трен.)
2011–2013 Німеччина «Мюнхен 1860 ІІ» (асист.)
2015 Німеччина «Мюнхен 1860» (скаут)
2016 Німеччина «Мюнхен 1860» (асист.)
2016 Німеччина «Мюнхен 1860» (в. о.)
2018 Росія Росія (U-17) (асист.)
2020–2021 Росія «Ленінградець»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Денис Дмитрович Бушуєв (рос. Денис Дмитриевич Бушуев, 15 лютого 1982, Ленінград) — російський[2] футболіст, півзахисник. По завершенні кар'єри — футбольний тренер. Має німецьке громадянство[3].

Быографія

[ред. | ред. код]

Вихованець санкт-петербурзьких СДЮШОР «Кіровець» та «Зеніт». Перший тренер — Сергій Іванович Романов[4]. У 1999 році виїхав до Німеччини, де грав за резервні команди команди «Герти», «Рот-Вайса» (Обергаузен) та клубу «Мюнхен 1860». 2005 року закінчив кар'єру гравця, так і не пробившись на професіональний рівень. Тим не менш Бушуєв залишився у структурі мюнхенського клубу і працював у системі клубу, спочатку з юнацькими і резервними командами, а потім скаутом, асистентом головного тренера, а 2016 року недовго був виконувачем обов'язків головного тренера основної команди «Мюнхен 1860», що грала у Другій Бундеслізі[5].

У квітні 2018 року увійшов до штабу Олександра Кержакова в юнацькій збірній Росії (гравці 2001 р. н.)[6], але вже у січні 2019 року покинув посаду через розбіжності з Кержаковим[7].

28 травня 2020 року призначений головним тренером клубу «Ленінградець» з третього російського дивізіону[8]. 29 квітня 2021 Бушуєв залишив посаду за взаємною згодою. Під керівництвом Бушуєва «Ленінградець» провів 21 матч у Першості ПФЛ, здобув 11 перемог, 5 матчів завершив унічию, 5 програв, а також видав серію із семи переможних матчів — найтривалішу в історії клубу. Крім того, наша команда провела 4 кубкові зустрічі, вперше в клубній історії пробившись в елітний груповий раунд Кубка Росії.[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Денис Бушуев: «Сейчас я не чувствую себя европейцем, я — россиянин.». Sports.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  3. Денис БУШУЄВ: «Президент Колоса прагне результату». Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  4. Бушуев Денис Дмитриевич. Сборная России по футболу. www.rusteam.permian.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  5. Главный тренер ФК «Ленинградец» Денис Бушуев: «У нас не меньше талантов, чем в Германии». spbdnevnik.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  6. Бушуев стал помощником Кержакова в сборной России U-17, подписав с РФС контракт до 2019 года. Sports.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  7. Бушуев ушел из юношеской сборной России из-за разногласий с Кержаковым. Sports.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  8. Денис Бушуев: «Ленинградец» вполне может выйти в ФНЛ. Sports.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  9. Денис Бушуев покинул пост главного тренера ФК «Ленинградец» | ⚽️ ФК «Ленинградец». fc-leningradec.ru (рос.). 29 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]