Білинський Осип
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Білинський Осип | |
---|---|
Народився |
2 жовтня 1873 Звиняч, Чортківський район, Україна |
Помер | 1920 |
Країна |
Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка і Перша тернопільська гімназія |
Знання мов | українська, латина, німецька і польська |
Посада | повітовий комісар ЗУНРd |
д-р Білинський Осип (нар. 2 жовтня 1873 — 1920) — український галицький правник, суддя, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1912[1]).
Народився у селі Звиняч Чортківського повіту (тепер Чортківський район, Тернопільщина). Навчався в цісарсько-королівській гімназії Тернополя. Право вивчав у Львівському університеті. Працював у судах містечок Галичини, зокрема, у Козові, Бережанах. З 1912 року — суддя Тернопільського окружного суду. Під час І-ї світової — помічник коменданта табору в Ґмінді (Австрія), потім служив у тилових частинах війська Австро-Угорщини.
Весною 1918 повернувся до Тернополя. Брав активну участь у встановленні української влади в місті та повіті. Змінив судового радника Олексія Сальвицького на посаді комісара Тернопільського повіту ЗУНР,[2] виконував обов'язки відступу УГА з міста 4 липня 1919 та наступної окупації ЗУНР поляками. Разом з УГА перейшов на території, контрольовані УНР. Загинув за Збручем у 1920 році. Місця смерті та поховання Осипа Білинського невідомі.
- ↑ Гуцал П. Білинський Осип… — С. 55.
- ↑ Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2015.
- Гуцал П. Білинський Осип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 55. — ISBN 978-966-528-318-8.
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |