Білоріченський
| селище Білоріченський | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Луганський район |
| Громада | Лутугинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44060030020066482 |
| Основні дані | |
| Засновано | як Біленьке у друг. пол. XVIII століття. |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 1,7 км² |
| Населення | ▼ 3194 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 1878,8 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 92016 |
| Телефонний код | +380 6436 |
| Географічні координати | 48°26′34″ пн. ш. 39°06′07″ сх. д.H G O |
| Висота над рівнем моря | 195 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Збірна |
| До станції: | 5,8 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 14,4 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 27,9 км |
| Селищна влада | |
| Карта | |
  Білоріченський | |
 Білоріченський | |
| |
|
| |
Білорі́ченський (розм. Білоріченка, колишні назви: село Біленьке, селище шахти «Білоріченська» (1951)) — селище в Україні, у Лутугинській міській громаді Луганського району Луганської області. З 2014 року є окупованим.
Білоріченський розташований в басейні річки Біла, притоки Сіверського Дінця за 17 км від районного центру (Лутугине), за 4 км від залізничної станції Збірна (на залізничній гілці Родакове — Лутугине). Сусідні населені пункти: селища Збірне на півночі, Біле на північному заході, Кам'яний Пласт, Комишуваха і Шимшинівка на заході, Новопавлівка та Ясне на південному заході, Врубівський, Успенка, Марія на південному сході, Челюскінець на сході.
Село Біленьке виникло в другій половині XVIII століття. Сучасна назва селища міського типу походить від шахти «Білоріченська», побудованої поблизу слободи Біленької на початку XX століття. Сам Білоріченський заснований 1950 року в зв'язку з будівництвом шахт.
Назва шахти походить від словосполучення «біла річка».
В межах селища — 3 кам'яновугільні шахти, тваринницький радгосп, середня й початкова школи, школа-інтернат, школа робітничої молоді, клуб.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Лутугинської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лутигинського району, увійшло до складу новоутвореного Луганського району[3].
- Клаус Олег Робертович (1972—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни[4].
- Краснян Валерій Іванович (1971—2022) — український доброволець, кіборг, один із символів боротьби за Донецький аеропорт, військовослужбовець 107 ОБрТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Клаус Олег Робертович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 6 травня 2024.
- ↑ Штурмовики Яроша. Розповідь кіборга “Барса” про ситуацію на фронті та добровольців УДА. Українська правда (укр.). Процитовано 6 травня 2024.
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019]
- Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К., 1998.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
