Вальтер Шеєль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Шеєль
Walter Scheel
Вальтер Шеєль
Вальтер Шеєль
Федеральний президент ФРН
1 липня 1974 — 30 червня 1979
Попередник Густав Гайнеман
Наступник Карл Карстенс
віце-канцлер ФРН
21 жовтня 1969 — 16 травня 1974
Попередник Віллі Брандт
Наступник Ганс-Дітріх Геншер
21 жовтня 1969 — 15 травня 1974
Попередник Віллі Брандт
Наступник Ганс-Дітріх Геншер
міністр економічного співробітництва та розвитку ФРН
14 листопада 1961 — 28 жовтня 1966
Попередник посада заснована
Наступник Вернер Доллінгер

Народився 8 липня 1919(1919-07-08)
Золінген,
Рейнська провінція, Німеччина
Помер 24 серпня 2016(2016-08-24) (97 років)
Бад-Кроцінген
Похований Waldfriedhof Zehlendorfd
Відомий як політик
Країна Німеччина
Alma mater Gymnasium Schwertstraßed
Політична партія ВДП(1946)
У шлюбі з 1. (з 1942 р.) Єва Шеєль (1921–1966). 2. (з 1969 р.) Мілдред Шеєль (1931–1985). 3. (з 1988 р.) Барбара Візе.
Звання Оберлейтенант
Релігія Євангелічна церква Німеччини
Нагороди

Вальтер Шеєль (нім. Walter Scheel; 8 липня 1919, Золінген, Північна Рейн-Вестфалія — 24 серпня 2016, Бад-Кроцінген, Баден-Вюртемберг, Німеччина) — німецький політик, з 1974 по 1979 роки обіймав пост федерального президента Німеччини.

Біографія[ред. | ред. код]

Шеєль народився 1919 року у Золінгені. Під час Другої світової війни служив у Люфтваффе, був ад'ютантом і бортрадистом відомого аса нічної винищувальної авіації Мартіна Древеса[1]. Після війни вступив до Вільної демократичної партію Німеччини.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1950 р. — член ландтагу землі Північний Рейн — Вестфалія. 1953 року було обрано до Бундестагу, де з 1967 по 1969 роки займав пост віце-президента. З 1958 по 1961 роки був членом Європейського парламенту. З 1961 року по 1966 рік федеральний міністр з економічного розвитку. 1968 року на з'їзді ВДП в Фрейбурзі обирається головою партії.

З 21 жовтня 1969 по 16 травня 1974 займав пост віце-канцлера і пост міністра закордонних справ у коаліційному уряді СДПН і ВДП (уряд Брандта-Шеєль).

1971 року став першим міністром закордонних справ ФРН і відвідав з офіційним візитом Ізраїль. У тому ж році був нагороджений премією Теодора Гойса.

1972 року відвідав Пекін з метою узгодження питання про встановлення дипломатичних відносин між ФРН та Китаєм.

Шеєль брав участь у підписанні договору 1970 між ФРН та СРСР про визнання післявоєнних кордонів у Європі, що поклав початок серії договорів ФРН з східноєвропейськими країнами[2].

Після відходу у відставку 7 травня 1974 Віллі Брандта, Шеєль тимчасово зайняв пост федерального канцлера. Через 9 днів (16 травня) на цій посаді його змінив Гельмут Шмідт.

15 травня 1974 обраний федеральним президентом Німеччини та перебував на цій посаді до 30 червня 1979. У 1975 р. відвідав з державним візитом СРСР, Францію, США, Іспанію. 1976 року він відмовився підписувати «Закон про скасування перевірки відмови від військової служби» з міркувань совісті.

Факти[ред. | ред. код]

  • Вальтер Шеєль є одним з колишніх керівників держав та урядів у сучасному світі, що найдовше живуть .
  • Вальтеру Шеєлю належить рекорд за тривалості життя серед всіх кайзерів та президентів Німеччини (включаючи НДР).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 839. Eichenlaubträger Martin Drewes. Die Ritterkreuzträger. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011. (нім.)
  2. Новая восточная политика. 11.05.2005. Архів оригіналу за 26.03.2012. Процитовано 26.05.2014.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]