Тімоті Ґартон Еш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тімоті Ґартон Еш
англ. Timothy Garton Ash
Псевдо Edward Marston
Народився 12 липня 1955(1955-07-12)[1][2][…] (68 років)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія[4][5][6]
Діяльність журналіст, історик, письменник, есеїст, публіцист, викладач університету
Галузь історія[7], літературна діяльністьd[7], публіцистика[7], політична історія[7] і журналістика[7]
Alma mater Ексетерський колледж, Шерборнська школаd і Школа Святого Едмундаd
Знання мов англійська[8][7][9] і німецька[10]
Заклад Ґардіан, The Spectator[d], The Independent, The New York Review of Books і Університет Оксфорда
Членство BBAW, Європейська академія наук і мистецтв, Королівське історичне товариствоd і Королівське літературне товариство
Magnum opus The Uses of Adversity: Essays on the Fate of Central Europed і The Magic Lantern: The Revolution of ’89 Witnessed in Warsaw, Budapest, Berlin, and Pragued
Діти Alec Ashd
Нагороди
Сайт timothygartonash.com

Тімоті Ґартон Еш (англ. Timothy Garton Ash; нар. 12 липня 1955(19550712), Лондон) — британський історик, журналіст та письменник[11][12], автор багатьох книг та публікацій, присвячених політиці та «історії теперішнього часу», які змальовують трансформацію Європи протягом останньої чверті століття.

Життєпис і творчість[ред. | ред. код]

Вищу освіту отримав у коледжі Св. Антонія в Оксфорді, Вільному університеті Берліна та в Гумбольдському університеті Берліна. У 1986-1987 роках він був науковим співробітником при Міжнародному науковому центрі ім. Вудро Вільсона (Woodrow Wilson International Center for Scholars) у Вашингтоні. З 1990 року він є старшим науковим співробітником із сучасної історії при коледжі Св. Антонія в Оксфорді. У 2000 році він став старшим науковим співробітником Стенфордського університету. Також є членом Королівського товариства мистецтв (Royal Society of Arts), членом-кореспондентом Берлінсько-Бранденбургської академії наук (Berlin-Brandenburg Academy of Sciences) та почесним доктором Університету св. Ендрю (St. Andrew's University), найстаршого університету Шотландії.

На сьогодні він займає посаду директора Центру європейського дослідництва (European Studies Centre) при коледжі Св. Антонія, Оксфордський університет (St. Antony's College), а також є старшим науковим співробітником у Гуверовському інституті (Hoover Institution) при Стенфордському університеті. Його есе постійно з'являються у The New York Review of Books, і він також створює оглядові статті у The Guardian.

Після викладання курсу сучасної історії у Оксфорді його дослідження історії німецького опору гітлерівському режиму привели його до Берліна, де він провів декілька років. З Берліна він почав мандрувати країнами Східної Європи, що знаходились по той бік «залізної завіси». У 80-ті роки у своїх статтях, що друкувались у The New York Review of Books, The Independent, The Times та The Spectator він тематизував звільнення Східної Європи від комунізму.

Має два вчених ступені з сучасної історії, які здобув у Єксетерському коледжі (Оксфордський університет).

Лауреат багатьох премій і нагород, у тому числі Літературної премії ім. Сомерсета Моэма та Ордену за заслуги Німеччини, Польщі та Чехії.

Підтримка України[ред. | ред. код]

Є розробником одного з планів надання допомоги Україні.[13]

16 травня 2024 Британський історик Тімоті Ґартон Еш передав кошти зі своєї премії на користь ЗСУ і разом з фондом «Повернись живим» забезпечив дронами та нічною оптикою 409-ий окремий стрілецький батальйон 22-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.[14][15]

Видання[ред. | ред. код]

  • Und willst du nicht mein Bruder sein ... Die DDR heute (Rowohlt, 1981) ISBN 3-499-33015-6
  • The Polish Revolution: Solidarity, 1980–82 (Scribner, 1984) ISBN 0-684-18114-2
  • The Uses of Adversity: Essays on the Fate of Central Europe (Random House, 1989) ISBN 0-394-57573-3
  • The Magic Lantern: The Revolution of 1989 Witnessed in Warsaw, Budapest, Berlin, and Prague (Random House, 1990) ISBN 0-394-58884-3
  • In Europe's Name: Germany and the Divided Continent (Random House, 1993) ISBN 0-394-55711-5
  • The File: A Personal History (Random House, 1997) ISBN 0-679-45574-4
  • History of the Present: Essays, Sketches, and Dispatches from Europe in the 1990s (Allen Lane, 1999) ISBN 0-7139-9323-5
  • Free World: America, Europe, and the Surprising Future of the West (Random House, 2004) ISBN 1-4000-6219-5
  • Facts are Subversive: Political Writing from a Decade without a Name (Atlantic Books, 2009) ISBN 1-84887-089-2
  • Civil Resistance and Power Politics: The Experience of Non-violent Action from Gandhi to the Present (Oxford University Press, 2011)
  • Free Speech: Ten Principles for a Connected World (Yale University Press, 2016) ISBN 978-0-300-16116-8
  • Civil Resistance in the Arab Spring: Triumphs and Disasters (Oxford University Press, 2016)
  • Obrona Liberalizmu (Fundacja Kultura Liberalna, 2022) ISBN 9788366619067

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. LIBRIS — 2012.
  5. Evidence zájmových osob StB
  6. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
  7. а б в г д е Czech National Authority Database
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. CONOR.Sl
  10. https://www.derstandard.at/story/2000134716362/timothy-garton-ash-es-ist-das-endgueltige-ende-der-nach?ref=article
  11. Країни можуть змінити самі люди, це неможливо ззовні – історик Тімоті Ґартон Еш. «Радіо Свобода», 11 червня 2019
  12. Британський історик: Побувавши в Україні, я зрозумів, що найбільшою загрозою для «русского мира» є не Захід, а сам Путін. «Український тиждень», 21 грудня 2022
  13. Тімоті Ґартон Еш: «“Не програти” недостатньо: час Європі нарешті серйозно задуматися про перемогу в Україні» - Український тиждень. tyzhden.ua (укр.). 24 лютого 2024. Процитовано 16 травня 2024.
  14. Британський історик Тімоті Ґартон Еш задонатив свою премію на ЗСУ. novynarnia.com (укр.). 16 травня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
  15. Повернись живим. Telegram. Процитовано 16 травня 2024.