Варзуга (річка)
| Варзуга | |
|---|---|
 | |
| 66°16′03″ пн. ш. 36°56′27″ сх. д. / 66.267500000027780516° пн. ш. 36.94083333336077857° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 67°11′48″ пн. ш. 36°36′52″ сх. д. / 67.19666666669478161° пн. ш. 36.61444444447177204° сх. д. |
| Гирло | Біле море |
| • координати | 66°16′00″ пн. ш. 36°56′30″ сх. д. / 66.2666666666947890007577371° пн. ш. 36.94166666669477195° сх. д. |
| Країни: |
 Росія |
| Регіон | Мурманська область |
| Довжина | 254 км |
| Площа басейну: | 9840 км² |
| Середньорічний стік | 77 м³/с |
| Притоки: | Kitsad, Kichisarad, Panad, Sergad, Pyatkad і Yapomad |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Варзуга — річка на півдні Кольського півострова. Протікає з центральної частини півострова на південь. Впадає у Біле море.
Довжина — 254 км, сточище — 9840 км². У середній і нижній течії Варзуга порожиста. Найбільший поріг називається Падун і має три водоспади. Живлення річки снігове, весняні паводки піднімають рівень води на 2-2,5 м. Середньорічна витрата води — 77 м³/сек, наприкінці весни — до 300 м³/сек[1]. Льодостав з жовтня по травень.[2]
Бере початок у болотистій місцевості центральної частини Кольського півострова, на висоті понад 189 м над рівнем моря. У верхній течії має назву Мала Варзуга. Мала Варзуга проходить через озеро Варзузьке, має притоку Варзе та Варговий, після якого річка має назву Велика Варзуга. На висоті близько 146 м річка тече за 1,5 км від іншої великої річки Стрельни. На Великій Варзугі є поріг Падун. У річку на цій ділянці впадають річки і струмки Фомін, Юзія, Кічисара. Після Кічисари річка на карті позначається просто Варзуга. Далі у річку впадають річки Пана, П'ятка, Кочкома, Воєнга, Кривець, Япома, Мельга, Серга, Кица тощо. На річці понад трьох десятків порогів, серед них Ревуй, Юзія, Малий Ретун, Лівка, Котельня, Тюверенга, Япомський, Ареньзький , Сечетинський, Ораліха, Ведмідь, Сережний, Студенцов, Порокушка, Собачий, Койтургов, Клітна і Морський. У нижній течії, неподалік від гирла в річці є декілька островів, найбільші з них Вичанной Кур'ї і Сиговець. Велика частина течії річки є за Полярним колом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Топографічна карта. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
