Васильєв Василь Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васильєв Василь Семенович
Народження 1912
Кояново, Q18409270?, Бірський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Смерть 9 серпня 1944(1944-08-09)
Вилкавишкіс, Литва
Поховання Вилкавишкіс
Країна  СРСР
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»

Василь Семенович Васильєв (1912—1944) — лейтенант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Василь Васильєв народився у 1912 році в селі Кояново (нині — Калтасинський район Башкортостану) в сім'ї селянина. Закінчив п'ять класів школи. У вересні 1941 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Кагановицький районним військовим комісаріатом Пермської області. У 1942 році Васильєв закінчив курси молодших лейтенантів. З серпня 1942 року — на фронтах Другої світової війни. До серпня 1944 року лейтенант Василь Васильєв командував 3-ю батареєю 1964-го винищувально-протитанкового полку 43-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади 33-ї армії 3-го Білоруського фронту. Особливо відзначився під час звільнення Литовської РСР[1].

9 серпня 1944 року батарея Васильєва отримала бойове завдання відбити атаку німецької піхоти при підтримці 50 танків, що прорвалися в місто Вілкавішкіс. Під час бою батареєю знищено 8 танків, 2 САУ «Фердинанд», 2 БТР. Коли гармати вийшли з ладу, Васильєв організував оборону вогневих позицій за допомогою гранатометів і стрілецької зброї. В боях Васильєв особисто знищив гранатою БТР, а також знищив кілька ворожих солдатів і офіцерів. В цьому бою Васильєв загинув. Похований у Вілкавішкісі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками» лейтенант Василь Васильєв посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

В честь Васильєва В.С. названа вулиця в Вілкавішкісі і комсомольська організація однієї з середніх шкіл, вулиця в Пермі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Васильев, Василий Семёнович [Архівовано 2012-05-10 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
  2. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Золотые Звёзды Прикамья. 1-е изд. Пермь, 1969.
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 2. Уфа, 1966.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Васильєв_Василь_Семенович&oldid=41686718