Васищеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Васищеве
Герб Васищевого
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Громада Безлюдівська громада
Код КАТОТТГ UA63120010020068237
Облікова картка Васищеве 
Основні дані
Засновано 1647
Статус із 2024 року
Площа 4,81 км²
Населення 5873 (01.01.2018)[1]
Густота 1220,9 осіб/км²;
Поштовий індекс 62495—62498
Телефонний код +380 57
Географічні координати 49°49′36″ пн. ш. 36°19′38″ сх. д. / 49.82667° пн. ш. 36.32722° сх. д. / 49.82667; 36.32722Координати: 49°49′36″ пн. ш. 36°19′38″ сх. д. / 49.82667° пн. ш. 36.32722° сх. д. / 49.82667; 36.32722
Висота над рівнем моря 99 м[2]
Водойма р. Уди, Студенок


Відстань
Найближча залізнична станція: Васищеве
До станції: 2 км
До райцентру:
 - фізична: 10 км
 - залізницею: 15 км
 - автошляхами: 21,1 км
До обл. центру:
 - фізична: 10 км
 - залізницею: 15 км
 - автошляхами: 21,1 км
Селищна влада
Адреса 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48
Карта
Васищеве. Карта розташування: Україна
Васищеве
Васищеве
Васищеве. Карта розташування: Харківська область
Васищеве
Васищеве
Васищеве. Карта розташування: Харківський район
Васищеве
Васищеве
Мапа

Васищеве у Вікісховищі

Васи́щеве (колишня назва - Дмитрівське[3])  — селище в Україні, Харківському районі Харківської області. Розташоване за 10 км на південь від міста Харкова.

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Васищеве знаходиться на лівому березі річки Уда в місці впадання в неї річки Студенок, вище за течією на відстані 4 км розташоване смт Безлюдівка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташовані село Темнівка і Лизогубівка, на протилежному березі — села Гусина Поляна, Петрищеве і Борова (Зміївський район). Через селище проходить автошлях Р78. На відстані 2 км розташований залізничний роз'їзд Васищеве, а за 2,5 км залізнична станція Тернове.

Назва

[ред. | ред. код]

В Чугуївській писцовій книжці 1647 року, серед «дітей боярських» Чугуївської сторожової служби, які отримали в цій місцині землі, згаданий Прокіп Васищев, за яким імовірно село і отримало назву[4]. Його нащадки з таким прізвищем й досі мешкають у цьому поселенні[5].

Історичні відомості

[ред. | ред. код]
Васищеве на мапі 1783 року

Село було засноване 1647 року російськими переселенцями на Слобідську Україну.

За даними на 1864 рік у казенному селі Безлюдівської волості Харківського повіту мешкало 550 осіб (263 чоловічої статі та 287 — жіночої), налічувалось 61 дворове господарство, існувала православна церква[6].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 2400 осіб[7].

У 1928 році було здано в експлуатацію новозбудовану електростанцію. У 1937-му — відкрито середню школу, організовано колгоспи ім. Паризької комуни та ім. Кірова. У 1938 році селу Васищеве надано статус селища міського типу.

Окрема сторінка історії населеного пункту пов'язана з подіями Другої світової війни. Для мешканців Васищева німецька окупація скінчилася 19 серпня 1943 року. Цього дня в боях за остаточне визволення селища подвиг Олександра Матросова повторив командир взводу 124-го гвардійського стрілецького полку 41-й гвардійської стрілецької дивізії 57-й армії Степового фронту, гвардії молодший лейтенант Сергій Орєшков, посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На його честь названо головну вулицю смт Васищева, а поблизу місця загибелі встановлено пам'ятний знак.

У повоєнні роки селище поступово відроджувалось. Зокрема, у 1950 році було завершено його повну електрифікацію. З часом проклали дорогу з твердим покриттям, яка з'єднує Васищеве з Харковом, налагоджено регулярне автобусне сполучення з обласним центром. Територією селища проходять дві гілки залізничної колії, які з'єднують Харків з Чугуєвом та Ізюмом.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Нині Васищеве повністю газифіковано. Місцеву промисловість представляє приватна фірма «В'ячеслав», аграрний сектор — САТ «Васищеве».

Функціонують об'єкти соціальної сфери: школа на 1176 місць, навчально-виробничий комбінат, дитячі ясла-садок на 120 місць, клуб на 200 місць, бібліотека, лікарня, дві аптеки, АТС, відділення Ощадбанку, два відділення поштового зв'язку, 12 магазинів продовольчих та промислових товарів, чотири кафе, дві перукарні, ательє з ремонту радіотелевізійної апаратури, турбаза «Васищеве», дитячий табір відпочинку «Ромашка».

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
російська 4733 77.99%
українська 1302 21.45%
вірменська 16 0.26%
білоруська 2 0.03%
інші/не вказали 16 0.27%
Усього 6069 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Пансіонат «Васищеве»
  • Харківський дитячий оздоровчий табір «Ромашка»
  • Пансіонат ВАТ «Укрпрофтур»
  • ТОВ «Харків Хімпром»
  • Офісно-складський комплекс АТ «Харківелектро»
  • ТОВ «ТНС» — виробник пластикової упаковки.

Визначні місця

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Погода в смт Васищеве
  3. http://www.otkudarodom.ua/ru/1686-god-rakzbornye-knigi-sluzhilyh-lyudey-raznyh-chinov-chuguevskogo-uezda
  4. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 28 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Харьковский район. Васищево // Харьковская область. / Тронько П. Т. (пред. Главной редколлегии). — 2-е. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1976. — С. 619. — 724 с. — (История городов и сёл УССР в 26 томах). — 15 000 экз.
  6. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 171)(рос. дореф.)
  7. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]