Веселовське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Веселовське водосховище
рос. Весёловское водохранилище
47°03′22″ пн. ш. 41°04′45″ сх. д. / 47.05611111113877598° пн. ш. 41.07916666669477479° сх. д. / 47.05611111113877598; 41.07916666669477479Координати: 47°03′22″ пн. ш. 41°04′45″ сх. д. / 47.05611111113877598° пн. ш. 41.07916666669477479° сх. д. / 47.05611111113877598; 41.07916666669477479
Країна  Росія[1]
Розташування Ростовська область
Річка Манич
Висота над р. м. 10 м
Довжина 98 км
Ширина 7 км
Площа 238 км²
Об'єм 1,02 км³
Довжина берегової лінії 500 км
Середня глибина 4,3  м
Вливаються Манич, Yulad і Don Magistral Canald
Виливається Манич
Рік наповнення 1941
Веселовське водосховище. Карта розташування: Ростовська область
Веселовське водосховище
Веселовське водосховище
Веселовське водосховище (Ростовська область)
Мапа

Веселовське водосховище (рос. Весёловское водохранилище) — водосховище у Ростовській області Росія на річці Манич (Західний Манич). Утворено в 1941 році[2].

Нормальний підпірний рівень (НПР) більше 7 м. Повний об'єм водосховища при НПР — 1 млрд м³, корисний — 190 млн м³, площа водного дзеркала при НПР — 238 км², середня глибина — 4,3 м[3]

Веселовське водосховище простягається на південний захід на 98 км[2] від селища Веселий (Веселовський гідровузол) до селища Маничстрой (Пролетарський гідровузол)[4]. Максимальна ширина 7 км[2]. Вище за течією розташоване Пролетарське водосховище, нижче за течією — Усть-Маницьке водосховище. Водосховище використовують для зрошення сільськогосподарських земель, рибного господарства, водного транспорту та енергетики[2].

За 5 км на південний схід від хутора Юловський на березі Веселовського водосховища розташована пізньопалеолітична стоянка Юловська (бл. 16 тис. років тому)[5].

Загальна фізико-географічна характеристика

[ред. | ред. код]

Берегова лінія має довжину близько 500 км. Берегова лінія порізана, затоки утворені затопленими балками. На водосховищі є острови (Російський, Великий, Сенькіна, Кролячий, Жеребків, Даржинський тощо). Північний берег уривистий, висоти досягають 19—24 метрів над рівнем світового океану (9—14 над рівнем водного дзеркала). Південний берег пологий, порослий очеретом[6].

Частина берега укріплена насадженнями білої акації, у північній і східній частинах водосховища розташовані рисові системи[3].

Гідрографічна мережа розвинена слабо. Водосховище розташовано між Сальсько-Маницьким пасмом та Ставропольської височиною. Вода у водосховище надходить з Пролетарського водосховища, з Дону через Донський магістральний канал і вод місцевого стоку[3].

Мінералізація води залежить від рівня стоку прісної води, в основному від стоку кубанської води в річку Єгорлик по Невинномиському каналу[3].

Населені пункти

[ред. | ред. код]

На берегах Веселовського водосховища розташовані селище Веселий, хутора Каракаш, Хирний, Руський, Далекий, Степовий Курган[7]. На березі затоки Чепрак розташоване місто Пролетарськ.

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Рослинність водосховища і його заплави представлена різними видами Phragmítes, Bolboschoenus, рогозу, очерету, рдесту, куширу, Arabis, Butomus та інших рослин. Тваринний світ представлений 87 видами фітопланктону, 33[8]видами риб. Основне промислове значення мають лящ, тарань, судак та густера[3].

На території водосховища і прилеглих земель відзначені 3 види амфібій і 8 видів рептилій (болотяна черепаха, прудка ящірка, вужі, полози, степова гадюка).

Веселовське водосховище лежить на шляху міграцій птахів, внаслідок чого на ньому відзначають великі кількості качок, гусей, лебедів, куликів; зафіксований масовий проліт лиски, поганки, чайок[8].

В угіддях зареєстровано 19 видів рідкісних і зникаючих птахів і два види ссавців, які занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) і Російської Федерації. Серед птахів — косар, коровайка, чорний лелека, скопа, орлан-білохвіст, степовий орел, орел-могильник, змієїд, беркут, європейський тювик, сапсан, пискулька, казарка червоновола, савка , мартин каспійський, ходулочник, шилодзьобка, авдотка, дрохва[9] Рідкісні ссавці — Vormela peregusna peregusna та Вечірниця велетенська.

Веселовське водосховище має статус водно-болотних угідь міжнародного значення[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б в г Весёловское водохранилище // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. а б в г д «Вода России» — Веселовское водохранилище. water-rf.ru (рос.).
  4. Аркуш карти L-37-034, L-37-035, L-37-12, L-37-18.
  5. «Вплив екстремальних природно-кліматичних трансформацій на процеси культурної адаптації у палеоліті Каспійського басейну». Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 24 січня 2018.
  6. Аркуш карти L-37-034-D, L-37-035-C, L-37-047-B, L-37-048-C.
  7. Аркуш карти L-37-11, L-37-11.
  8. а б в Веселовське водосховище / Т.6 / Водно-болотні угіддя Росії
  9. Б. А. Казаков, Н. Х. Ломадзе, В. Т. Гончаров, В. Ф. Петренко. Заметки о некоторых редких и малоизученных видах птиц Веселовского водохранилища. Русский орнитологический журнал, 2012, Т. 21, экспресс-выпуск 737: стр. 468—570