Вестфальська система міжнародних відносин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вестфальська система міжнародних відносин — система міжнародних відносин, створена в Європі на основі Вестфальського миру як угоди, яка підвела підсумки Тридцятилітньої війни, що закінчилася в 1648 році.

Деякі принципи Вестфальського миру (суверенних держав) діють і понині, хоча системи в її первісному вигляді вже давно нема.

Основні принципи

[ред. | ред. код]
  • пріоритет національних інтересів;
  • принцип балансу сил;
  • пріоритет держав — націй;
  • принцип державного суверенітету;
  • право вимагати невтручання у свої справи;
  • рівність прав держав;
  • зобов'язання виконувати підписані договори;
  • принцип дії міжнародного права і застосування дипломатії в міжнародних відносинах (дотримання договорів стало найважливішим елементом такої практики, а міжнародне право і регулярна дипломатична практика — невід'ємним атрибутом відносин між державами).

Оцінки

[ред. | ред. код]

Існує кілька способів розуміння Вестфальської системи:

  • принципи даної системи є ідеалом, еталоном відносин між державами[1];
  • глобалізація привела до послаблення національного суверенітету, в результаті дій країн, які сприймались як вираження волі народів цих країн, змінилися спільними діями тих чи інших держав, а такі дії і досі не піддаються демократичному контролю[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Фельдман Д., Барабанов О. Если Вестфаль и болен, то этот больной скорее жив, чем мёртв… // Международные процессы : Журнал. — 2007. — Т. 5, № 3.
  2. Philip Cerny, цит. по Cutler, A. Claire. Critical reflections on the Westphalian assumptions of international law and organization: a crisis of legitimacy [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Review of International Studies 27.02 (2001): 133—150.