Вовкозуб будинковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовкозуб будинковий
Вовкозуб будинковий
Вовкозуб будинковий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Вужеві
Рід: Вовкозуб
Вид: Вовкозуб будинковий
Lycodon aulicus
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Coluber aulicus
Natrix aulica
Boaedon unicolor
Посилання
Вікісховище: Lycodon aulicus
Віківиди: Lycodon aulicus
EOL: 1056050
МСОП: 172705
NCBI: 1125755

Вовкозуб будинковий (Lycodon aulicus) — неотруйна змія з роду Вовкозуб родини Вужеві. Інша назва «індійський вовкозуб».

Загальна довжина сягає 51 см. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців. Голова невелика, загострена, широка. Очі невеликі, зіниці округлі. Тулуб стрункий. Забарвлення однотонне — коричневе або сіро-коричневе. По тулубу можуть проходити білі або жовтуваті поперечні смуги.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє селитися поблизу людини, постійно зустрічається у житлових та господарських будівлях, не виключаючи й ділових кварталів великих міст. Звідси цей вовкозуб й отримав свою назву. Це досить жвава й моторна змія, гарно лазить по вертикальній поверхні. День проводять у різних тріщинах, щілинах, під підлогою або під дахом, а вночі виходять на полювання. Харчується геконами, іншими ящірками, земноводними.

Має цікавий засіб захисту, користуючись схожістю з вельми отруйною змією —індійським крайтом.

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 4—11 яєць.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає у Пакистані, Індії, Непалі, М'янмі, Таїланді, Індонезії, на о. Шрі-Ланка. Іноді зустрічається у китайській провінції Юньнань. Спеціально було завезено на о. Маврикій.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kramer, E. 1977. Zur Schlangenfauna Nepals. Rev. suisse Zool., 84 (3): 721–761.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Trutnau,L. 1986. Einige vorläufige Bemerkungen zur Herpetofauna der südthailändischen Insel Phuket. Herpetofauna 8 (43): 17-27