Вольські
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Вольські (пол. Wolski, Wolscy) — княжий український, литовський та польські шляхетські роди.
Походив від сина князя Кейстута Патрика.
- Дмитро, Федір (Теодор) — загинули в битві над Ворсклою 1399 року
Шляхетський рід гербу Беліна[1]
Шляхетський рід гербу Геральд[1]
Ймовірно, мали цей герб. Підписувалися «з Русінова».
Шляхетський рід гербу Єліта[1]
Про них не згадував о. К. Несецький.
Шляхетський рід гербу Косьцеша[2]
Шляхетський рід гербу Лебідь[3]. Так звані Дунін-Вольські.
Шляхетський рід гербу Любич[4]
Шляхетський рід гербу Наленч[4]
Шляхетський рід гербу Новина[4]
Шляхетський рід гербу Одровонж[4]
Шляхетський рід гербу Огоньчик[5]
Шляхетський рід гербу Остоя[5]
Шляхетський княжий рід гербу Погоня[6]
Шляхетський рід гербу Полукоза[7]. Були власниками Підгайців. За Каспером Нєсєцьким, походили з Ґовартової Волі Сохачевської землі Равського воєводства.
- Якуб Вольський — у 1461 році Ян (Іван) та Олександр Горайські («брати неподільні») надали йому багате війтівство[8]
- Міколай Вольський — каштелян равський
- Миколай (ІІ) (†1548) — син Міколая, каштеляна равського, закінчив Краківський університет, 1503 — прийнятий на службу до великого коронного канцлера Яна Ласького, був у Єрусалимі 1511—1512, де вступив до ордену лицарів Гробу Господнього; після того — каштелян сохачевський; брав участь у битві під Оршею у вересні 1514 року; 9 травня 1518 іменований охмістром (управителем палацу) королеви Бони. Одружився 1521 з Анною Глинкою (пол. Glinka), родичкою Яна Ласького. У 1534 р. викупив місто Підгайці з маєтками (Підгаєцьким ключем) в єпископа РКЦ Якуба Бучацького за 10 000 флоринів.[9] Помер 18 травня 1548 р. Його сини — Станіслав, Міколай, Зиґмунт.
- Станіслав Вольский «на Підгайцях» (1523—1566) — син Міколая Вольського (ІІ), дідич Підгайців, каштелян сандомирський, староста кшепицький, у 1563—1566 надвірний коронний маршалок, близький до короля Зиґмунта ІІ Августа. Був одружений двічі: у першому шлюбі мав дочку, в другому — з Барбарою з Тарновських (померла 1570 року), донькою сандомирського воєводи Станіслава «Спитка» Тарновського (1514—1568) — синів Міколая, Яна, дочок Зофію і Катажину[10]
- Барбара з Вольських — перша дружина брест-куявського воєводи Рафала Лещинського (1526—1592)[11], їхній син Анджей Лещинський (1559—1606).
- Міколай (1553—1630) — син Станіслава, алхімік, дідич Підгайців, у 1605 продав місто Станіславові Ґольському;
- Ян — син Станіслава, зять[12] Єжи Язловецького, у 1583 згаданий як дідич Підгайців;
- Зофія — дочка Станіслава, перша дружина київського підкоморія Дмитра Скуміна-Тишкевича (†1609)[13]
- Міколай (ІІІ) (†1567) — син Міколая (ІІ), пробощ Плоцька, біскуп холмський (1561—1562), з 1562 — біскуп куявський. Радник короля Зиґмунта Августа у закордонних справах.
- Зиґмунт — син Міколая (ІІ), каштелян черський, староста варшавський, одружений з Варварою з Глібовичів. Діти — Міколай — каштелян вітебський, дідич Кремінниці (ВКЛ), Казімєж, Марцін — підкоморій коронний;
- Станіслав Вольский «на Підгайцях» (1523—1566) — син Міколая Вольського (ІІ), дідич Підгайців, каштелян сандомирський, староста кшепицький, у 1563—1566 надвірний коронний маршалок, близький до короля Зиґмунта ІІ Августа. Був одружений двічі: у першому шлюбі мав дочку, в другому — з Барбарою з Тарновських (померла 1570 року), донькою сандомирського воєводи Станіслава «Спитка» Тарновського (1514—1568) — синів Міколая, Яна, дочок Зофію і Катажину[10]
- Миколай (ІІ) (†1548) — син Міколая, каштеляна равського, закінчив Краківський університет, 1503 — прийнятий на службу до великого коронного канцлера Яна Ласького, був у Єрусалимі 1511—1512, де вступив до ордену лицарів Гробу Господнього; після того — каштелян сохачевський; брав участь у битві під Оршею у вересні 1514 року; 9 травня 1518 іменований охмістром (управителем палацу) королеви Бони. Одружився 1521 з Анною Глинкою (пол. Glinka), родичкою Яна Ласького. У 1534 р. викупив місто Підгайці з маєтками (Підгаєцьким ключем) в єпископа РКЦ Якуба Бучацького за 10 000 флоринів.[9] Помер 18 травня 1548 р. Його сини — Станіслав, Міколай, Зиґмунт.
Шляхетський рід гербу Помян[5]
Шляхетський рід гербу Прус[15]
Шляхетський рід гербу Равич[16]
Шляхетський рід гербу Роля[16]
Шляхетський рід гербу Топор[17]
Шляхетський рід гербу Штемберг[16]
Шляхетський рід гербу Юноша[2]
- Катажина з Ґосьнєвіч Вольська — перша дружина Єжи Збіґнєва Оссолінського (†1729)[18]
- Вольський (прізвище)
- ↑ а б в г Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 400.
- ↑ а б Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 401.
- ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 401—403.
- ↑ а б в г д Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 403.
- ↑ а б в г Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 404.
- ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 409.
- ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 405—408.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 254. (пол.)
- ↑ Pociecha W. Buczacki Jakub, h. Abdank (†1541) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — t. 3. — 480 s. — S. 83. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
- ↑ Tarnowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Leszczyńscy h. Wieniawa (01) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Jazłowieccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Tyszkiewiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1 — S. 236. (пол.)
- ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 405.
- ↑ а б в Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 408.
- ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 408—409.
- ↑ Ossolińscy (03) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 401—409. (пол.)
- Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 27 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. IV. — 820 s. — S. 588—591. (пол.)
- Osoby o nazwisku „Wolski” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Jazłowieccy (01). (пол.)
- Genealogia rodu Wolski herbu Korwin [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.]. (пол.)