Воля Рокитницька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Воля Рокитницька
пол. Wola Rokietnicka


Координати 49°52′21″ пн. ш. 22°38′06″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Ярославський
Ґміна [[Рокитниця (гміна, Ярославський повіт)|]]
Населення 1077 осіб (2011)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-562
Автомобільний код RJA
SIMC 0610247
OSM 3013344 ·R (Ґміна Рокитниця)
Воля Рокитницька. Карта розташування: Польща
Воля Рокитницька
Воля Рокитницька
Воля Рокитницька (Польща)
Мапа

Воля Рокитницька (пол. Wola Rokietnicka) — село на Закерзонні, у ґміні Рокитниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, у Польщі.

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 3 км на південь від адміністративного центру ґміни Рокитниці, 17 км на південь від повітового центру Ярослава і 49 км на схід від воєводського центру Ряшева.

Історія[ред. | ред. код]

У 1508 р. селом володів Станіслав Дершняк.[1]

За податковим реєстром 1515 р. село належало Дершняку, були 20 ланів (коло 500 га) оброблюваної землі та 11 не оброблюваної землі, млин, корчма.[2]

За податковим реєстром 1589 р. село належало Станіславу Дершняку, були 8 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі, млин, корчма, 8 загородників із земельною ділянкою і 10 без земельної ділянки, 3 коморники з тягловою худобою і 13 без тяглової худоби, 5 ремісників.[3] До 1772 року Воля Рокитницька входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Воля Рокитницька разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Воля Рокитницька входила до Ярославського повіту Львівського воєводства.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 107. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 13. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 квітня 2018.