Віленська колегія
 | Ця стаття потребує істотної переробки. (28 листопада 2022) |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2023) |
Єзуїтський колегіум у Вільнюсі - колегіум, заснований у 1570 р. у Вільнюсі, у 1579 році перетворений на Віленську академію та університет Товариства Ісуса.
Єзуїтів привів до Вільнюса в 1569 році єпископ Валеріан Протасевич. У 1570 – 1572 рр. колегію організував Станіслав Варшавицький, а офіційне відкриття колегії відбулося 18 липня 1570 року. Це був третій єзуїтський колегіум у Речі Посполитій (після колегіумів у Браневі та Пултуську). Будинки коледжу зведені поряд з костелом св. Йоана, яку Жигмунт Август передав єзуїтам у 1571 році. У 1574 – 1579 рр. ректором колегії був Петро Скарга, який розпочав зусилля щодо перетворення колегії на університет .
7 липня 1578 р. Стефан Баторій видав у Львові перший привілей, який надавав колегіям ті самі права, що й академіям та університетам, але без великої чи малої печатки Великого князівства Литовського привілей не мав на той час сили. Великою печаткою опікувався канцлер Миколай Радзивіл Рудий, кальвініст за вірою. 1 квітня 1579 р. Стефан Баторій видав другий привілей, згідно з яким єзуїтський колегіум мав бути перетворений на академію (лат. Almae Academia et Universitas Vilnensis Societatis Jesu), а король і великий князь виділили відповідні кошти на ця мета. Канцлер знову відмовився поставити велику печатку, але Стефан Баторій переконав підканцлера Єстахія Воловича, також кальвініста, прикріпити до привілею малу печатку і тим самим надати йому законної сили. Вже 30 жовтня 1579 року папа Григорій XIII своєю буллою підтвердив цей привілей.