Вільгельм Генельт
Вільгельм Генельт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Haehnelt | |||||||||||
Народився |
12 березня 1875[1] Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | ||||||||||
Помер |
10 березня 1946[1] (70 років) Спецтабір НКВС № 7d, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина | ||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||
Діяльність | офіцер | ||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||
Учасник | Перша світова війна | ||||||||||
Військове звання | Генерал авіації | ||||||||||
Нагороди |
| ||||||||||
Вільгельм Генельт (нім. Wilhelm Haehnelt; 12 березня 1875, Позен — 10 березня 1946, Заксенгаузен) — німецький офіцер, генерал авіації.
14 лютого 1895 року вступив в 51-й піхотний полк. Закінчив Військову академію (1908), а також курси польотів на цепеліні. З 1909 року служив у Великому Генштабі, з 1 жовтня 1911 року — командир роти свого полку. Після закінчення льотних курсів 1 серпня 1914 року призначений командиром 4-го польового авіаційного з'єднання. Учасник Першої світової війни, з 26 вересня 1914 року — офіцер авіації при штабі 5-ї армії, з березня 1917 року — в штабі 2-ї армії, з 1 січня 1918 року — в штабі командувача авіацією. З 1 лютого 1918 року — командувач авіацією 2-ї армії, з 15 вересня 1918 року — VIII військового округу. З 15 грудня 1918 року — інспектор авіації. В січні 1920 року переведений у Військове міністерство, потім займав ряд штабних постів. 31 грудня 1920 року вийшов у відставку.
В 1919-35 роках — віце-президент Німецького аероклубу, в 1926-28 роках — віце-президент Німецької асоціації авіаспорту. Багато зробив для збереження старих і виховання нових льотних кадрів Німеччини. У 1933-35 роках — президент Імперського союзу ППО і керівник групи «Повітряна війна» Інституту військової історії. 1 червня 1935 року призначений керівником дослідницької групи історії повітряної війни Імперського міністерства авіації. 1 квітня 1936 року очолив 8-й військово-історичний відділ Генштабу люфтваффе. 31 березня 1942 року вийшов у відставку. У травні 1945 року захоплений органами СМЕРШ і поміщений в спецтабір НКВС №7 «Заксенгаузен», де і помер.
- Фенріх (14 лютого 1895)
- Лейтенант (27 січня 1896)
- Оберлейтенант (27 січня 1896)
- Гауптман (13 вересня 1941)
- Майор (27 січня 1918)
- Оберстлейтенант запасу (21 січня 1921)
- Оберст служби комплектування (1 травня 1936)
- Оберст (1 липня 1938)
- Генерал-майор (1 січня 1939)
- Генерал-лейтенант (1 грудня 1940)
- Генерал авіації (1 березня 1942)
Отримав численні нагороди, серед яких:
- Столітня медаль
- Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак польового пілота (Австро-Угорщина)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1920)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #10227357X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Народились 12 березня
- Народились 1875
- Уродженці Познані
- Померли 10 березня
- Померли 1946
- Померли у Бранденбурзі
- Генерали авіації (Люфтваффе)
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Майори (Пруссія)
- Німецькі льотчики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Померли в концтаборі Заксенгаузен
- Померли в таборах ГУЛАГу