Вінченцо Чараволо
| Вінченцо Чараволо Vincenzo Ciaravolo | |
|---|---|
 | |
| Народження |
21 листопада 1919 року Торре-дель-Греко |
| Смерть |
21 жовтня 1940 року Червоне море |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Приналежність |
.svg){kind=small} Королівські ВМС Італії |
| Рід військ | військово-морські сили |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Нагороди | Золота медаль «За військову доблесть» |
Вінченцо Чараволо (італ. Vincenzo Ciaravolo, 21 листопада 1919 року, Торре-дель-Греко - 21 жовтня 1940 року, Червоне море ) - італійський моряк, посмертно нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть» під час Другої світової війни.
Вінченцо Чараволо народився 21 листопада 1919 року в Торре-дель-Греко, (Кампанія) в сім'ї моряка. Поступив у торговий флот, де на борту пароплава «Ломбардія» брав участь в деяких операціях італо-ефіопської війни та в громадянської війни в Іспанії.
15 грудня 1939 року був призваний на військову службу, яку проходив на борту есмінця «Франческо Нулло» у Червоному морі.
Після декількох невдалих вилазок, під час яких не було зустрічі з ворогом, «Франческо Нулло» був залучений до атаки на конвой «BN 7» уночі 20 жовтня 1940 року, разом з однотипним «Надзаріо Сауро» та есмінцями «Леоне» і «Пантера» з 5-ї ескадри есмінці, яка також базувалась в Массауа. Зустрівши конвой, «Франческо Нулло» атакував його, але незабаром у нього заклинило стернове керування, і він був пошкоджений вогнем крейсера «Ліндер». Пізніше його переслідував есмінець «Кімберлі», який зрештою і потопив «Франческо Нулло» поблизу острова Харміль[1].
За наказом капітана корабля Костантіно Борсіні екіпаж покинув корабель. Проте згодом «Франческо Нулло» був торпедований есмінцем «Кімберлі». Вінченцо Чараволо загинув разом з Костантіно Борсіні. Обоє посмертно були нагороджені «Золотою медаллю за військову доблесть».
- ↑ Francesco Nullo (cacciatorpediniere). Con la pelle appesa a un chiodo. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014 року.