Вістки з Непалу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Вістки з Непалу» (рос. Вести из Непала) — оповідання російського письменника Віктора Пелевіна.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Оповідання починається з опису звичайного робочого ранку Любочки, інженера з раціоналізації в тролейбусному парку. Поступово проступають деталі, що змушують засумніватися в реалістичності дії. Врешті, під час виробничої наради відкривається гірка істина — це перший робочий день героїв оповідання в пародійному загробному світі, коли, згідно з православною догматикою, починаються так звані повітряні муки — герої відчувають приблизно те саме, що й за життя. Оповідання закінчується, як і починається, — можливо, під впливом оповідань В. В. Набокова, одного з улюблених письменників Пелевіна.

Публікація

[ред. | ред. код]

Оповідання вперше було опубліковане у 1991 році в складі авторської збірки «Синій ліхтар»[1], пізніше увійшло до книги Пелевіна «Жовта стріла»[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. Пелевин. Синий фонарь. М.: Текст, 1991, стр. 125.
  2. В. Пелевин. Желтая стрела. М.: Вагриус, 1998, стр. 171.

Посилання

[ред. | ред. код]