Віхтинський Віктор Іванович

Віхтинський Віктор Іванович
Народження	15 серпня 1918(1918-08-15) Харків, УНР
Смерть	11 січня 2003(2003-01-11) (84 роки)
	Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство і пейзаж
Навчання	Харківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1950)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Федоров Митрофан Семенович, Козик Михайло Якимович і Мироненко Василь Федорович
Відомі учні	Сіробаба Микола Васильович, Литвинов Володимир Олексійович, Литвинов Віктор Іванович і Кабиш Іван Юхимович
Працівник	Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Вчене звання	професор
Нагороди

Віктор Іванович Віхти́нський (нар. 15 серпня 1918, Харків — 11 січня 2003, Харків) — український художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1951 року.

Біографія

Народився 15 серпня 1918 року в місті Харкові (нині Україна). Протягом 1934—1938 років навчався у Харківському художньому училищі; у 1939—1941 роках — у Харківському художньому інституті.

В серпні 1941 року призваний до лав Червоної армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Отримав інвалідність. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985).

Упродовж 1948—1950 років продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Серед його викладачів були зокрема Митрофан Федоров, Михайло Козик, Василь Мироненко. Дипломна робота — серія кольовових офортів «Чорноморська сюїта».

У 1950-х роках працював оформлювачем: створював святкове оздоблення Харкова, оформляв виставкові експозиції. З 1960 року викладав у Харківському художньому інституті (з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті): з 1976 року — професор, у 1981—1983 роках — завідував кафедрою промислової графіки, у 1983—1987 роках — завідував кафедрою, а у 1987—1989 — доцент кафедри графіки. Серед учнів — Микола Сіробаба, Володимир Литвинов та інші. З 1989 року на творчій роботі.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 20, квартира 13, потім в будинку на вулиці Петровського, № 7, квартира 41. Помер у Харкові 11 січня 2003 року.

Творчість

Працював в галузі станкової графіки, станкового та монументального живопису. Серед робіт:

графіка

• серія малюнків «По Кубі» (1963);
• серії офортів
  • «Чорноморська сюїта» (1950—1955);
  • «Донбас» (1951—1954);
  • «Венеція» (1962);
  • «Московський кремль» (1964);
  • «Дніпровські краєвиди» (1965);
• серії літографій
  • «Шевченко — народний поет» (1961);
  • «Індустріальна Україна» (1966);

живопис

• «Куточок старої Ялти» (1954);
• «В горах Алтаю» (1955);
• «Кореїз. Крим» (1956);
• «Зима» (1957);
• «Берізки» (1958);
• «Великий канал у Венеції» (1961);
• «Ветерани війни. Лондон» (1967);
• «Зміна» (1968);
• «Мати» (1975);
• «Український мотив» (1975);
• «Перемога» (1975);
• «До рідного краю» (1978);
• «У Мавзолеї» (1987);
• диптих «Набат» (1989);
• «Хвиля» (1992);
• «В дорозі» (1992);
• «Дорога до храму» (1994);
• «Вечір» (1995);
• «Захід сонця» (1995);
• «Рок» (1996);
• «Вознесіння» (1996).

Автор декоративного панно «Україна зустрічає гостей» в готелі «Інтурист» у Харкові (1964, у співавторстві з Олексієм Щегловим та Юрієм Старостенком). Також виконав монументально-декоративні панно у Єнакієвому і Джамбулі.

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках з 1950 року, зокрема у Польщі у 1951, 1955, 1956 роках, Італії у 1956 році, Японії у 1958 році та інших країнах. Взяв участь у груповій виставці «По Кубі» разом з художниками Леонідом Черновим і Олександром Вяткіним. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1968, 1978, 1988 роках, Одесі у 1969 році, Полтаві у 1970 році, Краснограді у 1979 році, Києві у 1981 році.

Окремі роботи художника зберігаються у Третьяковській галереї у Москві, Російському музеї у Санкт-Петербурзі, Національному художньому музеї України у Києві, Харківському художньому музеї, а також у музейних, галерейних та приватних колекціях в Росії, Японії, Китаї, Кореї, Франції, Італії, Іспанії, Великій Британії.

Література

• Віхтинський Віктор Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 75.;
• Віхтинський Віктор Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 45.;
• В. Д. Путятін. Віхтинський Віктор Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.;
• О. Ламонова. Віхтинський Віктор Іванович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 219. [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-02-8960-4.