Гавенвейк-Зейд

Гавенвейк-Зейд Лейден
Загальна інформація
51°09′31″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д.
Країна	Нідерланди
Район	Бінненстад-Норд
Адмінодиниця	Лейден
Площа	0,18 км²
Населення	1 780 осіб
Поштовий індекс	2312EN, 2312EP, 2312LA, 2312LB, 2312LC, 2312LL, 2312LM, 2312MN, 2312MR, 2312MV, 2312MZ, 2312ND, 2312NE, 2312NG, 2312NK, 2312NM, 2312RL, 2312RM, 2312RN, 2312RP, 2312RR, 2312RS, 2312RT, 2312RW, 2312RX, 2312RZ, 2312SB, 2312SC, 2312SE, 2312SG, 2312SJ, 2312SK, 2312SL, 2312SM, 2312SN, 2312SR, 2312XC, 2312XD, 2312XE, 2312XG
Головні вулиці	Остеркеркграхт, Оран'єграхт
Парк	Анкерпарк, Катунпарк
Карта
Гавенвейк-Зейд у Вікісховищі

Га́венвейк-Зейд (нід. Havenwijk-Zuid) — дільниця (нід. buurt) у нідерландському місті Лейден. Розташована в межах району Бінненстад-Норд.

Розташування

Дільниця Гавенвейк-Зейд розташована у місцевості, що колись була островом Вардейланд. Обриси цього острова важко побачити на сучасній мапі Лейдена, адже у процесі зростання і розширення міста він був перерізаний низкою каналів. Фактично Гавенвейк-Зейд розташований на шести островах, відокремлених від інших дільниць річкою Ньїве-Рейн і каналами Зейлсінгел і Геренґрахт. По території дільниці також протікають з півночі на південь канали Оран'єграхт, Кейфграхт, Вардграхт, Міннебруерсграхт, Бінненостсінгел та Бінненвестграхт.

На північному сході дільниці розташований парк Анкерпарк, на сході — парк Катунпарк, на південному сході — цвинтар Грунестег.

Історія

Місцевість, де розташована дільниця Гавенвейк-Зейд, увійшла до меж Лейдена у 1659 році. Її заселяли переважно робітники навколишніх мануфактур, пролетарський характер дільниці добре відображений у топонімах — вулиця Свічкарів (Карсенмакерсстрат), площа Чинбарні (Лойєрсплейн), провулок Гончарів (Поттенбаккерсганг) тощо.

Канал Вардграхт у 1928 році

У XIX столітті в місті почала розвиватися промисловість. У 1835 році на місті сучасного парку Анкерпарк відкрилася Королівська Нідерландська кузня (нід. Koninklijke Nederlandse Grofsmederij), яка виробляла різні металеві вироби — рейки для першої в Нідерландах залізниці Амстердам-Гарлем, якорі та корабельні ланцюги, ґрати і кришки для міських водостоків тощо. Наприкінці XIX століття на сході Гавенвейк-Зейда відкрилася борошномельна фабрика De Sleutels (укр. «Ключі»). Вона стала однією з найбільших у Нідерландах — у 1959 році п'ята частина усіх хлібобулочних виробів у країні вироблялася з борошна з цієї фабрики. Наприкінці XX століття, коли промислові об'єкти переносили за межі міста, фабрика закрилася. У XXI столітті вона є частиною музею Лакенхал і слугує місцем для проведення різних фестивалів, ярмарок, експозицій сучасного мистецтва тощо. У 2011 році з'явився проект із реставрації та перебудови фабрики, з метою перетворення її у повноцінний арт-простір.

Марія Сваненбург, серійна вбивця

У XVIII–XIX століттях Гавенвейк-Зейд був типовим робітничим районом, забудованим одно- і двоповерховими невеликими будинками. Із 25 тисяч робітників, що жили у Лейдені у XIX столітті, близько 17 тисяч осіб (тобто майже двох третин) мешкали за межею бідності. Більшість з них заселяли саме південний схід тогочасного міста, зокрема, Гавенвейк-Зейд. До початку XX століття міська влада не робила майже нічого для поліпшення умов життя робочих, цими питаннями опікувалися переважно різні благодійні товариства. Так, 1816 року у Гавенвейк-Зейді, на набережній Геренґрахт відкрився перший притулок для незаможних літніх людей, а у 1827 році аналогічний заклад відкрився на південному сході дільниці, на вулиці Карсенмакерстрат. Тут мешкали як самотні літні люди, так і звичайні безпритульні. Притулки надавали своїм мешканцям помешкання, їжу, одяг, маркований спеціальною позначкою, проте вимагали суворого виконання правил поведінки. У 1901 році на Калвермаркті відкрився один з останніх гоф'є в Лейдені — Юффроумаасгоф.

Благодійницька діяльність у Гавенвейк-Зейді має й інший, «темний» бік. Саме тут мешкала Марія Сваненбург, яку прозвали «Добра Мі» (нід. Goeie Mie) за те, що вона постійно допомагала бідним, доглядала дітей та опікувала хворих у своєму кварталі. Насправді, ця жінка у період з 1880 по 1883 рік отруїла арсеном десятки людей, у яких вона служила або якими опікувалася, задля отримання від них спадщини або грошей по страховому полісу. Першими її жертвами стали власні батьки, а точна кількість жертв досі невідома. Відомо, що вона отруїла 102 людини, з яких 27 померли у 1880–1883 роках, а у кримінальній справі згадано 90 епізодів із летальним результатом. Марію Сваненбург занесено до книги рекордів Гіннеса як найуспішнішу отруйницю усіх часів.

Релігія

Церква Остеркерк на старовинній гравюрі

У 1663 році у Гавенвейк-Зейді збудували дерев'яну протестантську церкву Вардкерк (Waardkerk), інша назва — Лодскерк (Loodskerk). У 1829 році будівлю церкви зруйнували і замінили новою, кам'яною, проте вже 1898 року церкву закрили, а у середині XX століття зруйнували і будівлю. Церква Вардкерк розташовувалася на набережній каналу Оран'єграхт, про її існування нагадують назви навколишніх вулиць — провулку Вардкеркстег і площі Вардкеркплейн.

У 1898 році на набережній каналу Геренґрахт збудували нову протестантську церкву — Остеркерк (Oosterkerk). Автором проекту був архітектор В. Мулдер. Церкву закрили 1967 року, а 1977 року будівлю розібрали.

У 1811 році король Людовик I Бонапарт заборонив традиційні для того часу поховання у церквах, тому 1813 року у Гавенвейк-Зейді, на березі каналу Зейлсінгел відкрився міський цвинтар. Тут поховано багато відомих мешканців Лейдена, зокрема, міський архітектор Саломон ван дер Паув (Salomon van der Paauw) і мати художника Вінсента ван Гога.

Транспорт

Територією Гавенвейк-Зейда проходить лише один міський автобусний маршрут № 6, який сполучає центральні райони Лейдена і Лейдердорп.

Демографія

Станом на 2014 рік у Гавенвейк-Норді мешкало 1 780 осіб, з них 845 чоловіків і 935 жінок. За віком населення розподіляється наступним чином:

• особи у віці до 15 років — 8%,
• особи у віці від 15 до 25 років — 17%,
• особи у віці від 25 до 45 років — 38%,
• особи у віці від 45 до 65 років — 23%,
• особи у віці старше 65 років — 13%.

З усіх мешканців дільниці 41% осіб мають іноземне походження, що значно більше, ніж у середньому по місту (29% усього населення Лейдена). Переважна більшість з них — переселенці з інших європейських країн, які складають 26% населення (проти загальноміських 14%). 15% населення становлять особи неєвропейського походження, основними етнічними групами є марокканці та суринамці (по 2%), турки і вихідці з Антильських островів (по 1% відповідно).

Пам'ятки історії та архітектури

Будівля колишньої борошномельної фабрики

Національні пам'ятки

• у провулку Грунестег: будинок № 70 (XVIII ст.);
• на площі Калвермаркт: будинки № 4, 7, 10 (усі — XVIII ст.);
• по вулиці Лангестрат: будинки № 2 (XVIII ст.), 10 (2-га пол. XIX ст.), 12, 14, 16 (2-га пол. XVII ст.);
• на набережній Ньїве-Рейн: будинки № 100 (XVIII ст.), 101 (2-га пол. XVII ст.), 103 (XVIII ст.), 104 (кін. XVII ст.), 105 (XVIII ст.), 107 (1-ша пол. XVIII ст.), 108 (1-ша пол. XVII ст.), 109 (XVIII ст.), 110, 111 (1-ша пол. XVII ст.);
• по набережній Оран'єграхт: будинки № 89 (XVIII ст.), 91 (XVII–XVIII ст.), 93 (XVIII ст.), 95, 97 (XVII ст.), 99 (XVIII ст.);
• на набережній Гавенкаде: будинок № 17 (сер. XVIII ст.);
• на набережній Геренґрахт: будинки № 3, 5 (поч. XVIII ст.), 7 (1-ша пол. XVII ст.), 9-11 (XVIII ст.), 13, 15 (2-га пол. XVIII ст.), 17 (сер. XVIII ст.), 21 (1-ша пол. XVIII ст.), 23, 25 (сер. XVIII ст.), 27 (1-ша пол. XVIII ст.), 29 (сер. XVIII ст.), 31 (1-ша пол. XVIII ст.), 33-35 (1886 р.), 37 (сер. XVIII ст.), 41 (поч. XVIII ст.), 43 (1-ша пол. XVIII ст.), 45 (XVII ст.), 49 (2-га пол. XVII ст.), 51 (сер. XVIII ст.), 53 (2-га пол. XVII ст.);
• цвинтар Грунестег;
• міст Зейдсінгелбрюг (XVIII — поч. XIX ст.);
• міст Геренбрюг (бл. 1659 р.);
• міст Вейнбрюг;
• будівля притулку для престарілих на вулиці Карсенмакерсстрат (1827 р.);
• будівля борошномельної фабрики De Sleutels на вулиці Остеркеркстрат (1884 р.)

Пам'ятки місцевого значення

• у провулку Грунестег: будинки № 59, 61, 63, 65, 72, 78, 80 і 82 (усі — XVII ст.);
• на набережній Зейдсінгел: будинки № 12 (XVIII ст.), 30-32 (1920–1930 рр.);
• на площі Калвермаркт: будинок № 2 (XIX ст.);
• по вулиці Лангестрат: будинки № 20 (XVII ст.), 22 (XIX ст.), 34 (бл. 1850 р.);
• у провулку Поттенбаккерсганг: будинок № 2 (1927 р.);
• на набережній Гавенкаде: будинки № 5 (XIX ст.), 14, 15 (бл. 1922 р.), 18 (бл. 1910 р.);
• на набережній Геренґрахт: будинок № 19 (XIX ст.);
• гоф'є Юффроумаасгоф на площі Калвермаркт (1901 р.);
• гоф'є Катрейн-Якобсдохтерхоф на вулиці Карсенмакерсстрат (1598 р.)

Урбаноніми

Назва	Оригінал (нід.)	Тип	Координати	Походження назви
Бінненостсінгел	Binnenoostsingel	набережна	52°09′37″ пн. ш. 4°30′13″ сх. д.	Після розширення меж Лейдена у 1644 році тут проходила східна межа міста
Вардграхт	Waardgracht	набережна	52°09′29″ пн. ш. 4°30′07″ сх. д.
Вардкеркплейн	Waardkerkplein	площа	52°09′33″ пн. ш. 4°30′04″ сх. д.	На честь протестантської церкви Waardkerk (інша назва — Loodskerk), що існувала у цій місцевості у 1663–1898 роках
Вардкеркстег	Waardkerksteeg	провулок	52°09′30″ пн. ш. 4°30′03″ сх. д.	На честь протестантської церкви Waardkerk (інша назва — Loodskerk), що існувала у цій місцевості у 1663–1898 роках
Грунестег	Groenesteeg	провулок	52°09′27″ пн. ш. 4°30′00″ сх. д.
Зейдсінгел	Zuidsingel	набережна	52°09′36″ пн. ш. 4°30′07″ сх. д.	Після розширення меж Лейдена у 1644 році тут проходила південно-східна межа міста
Інслагстрат	Inslagstraat	вулиця	52°09′28″ пн. ш. 4°30′09″ сх. д.	укр. «вулиця піткання» — тут були ткацькі мануфактури
Калвермаркт	Kalvermarkt	площа	52°09′38″ пн. ш. 4°30′02″ сх. д.	укр. «ринок телят» — у 1644–1660 роках тут був невеликий ринок худоби
Карсенмакерсплейн	Kaarsenmakersplein	площа	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.	укр. «площа свічкарів»
Карсенмакерсстрат	Kaarsenmakersstraat	вулиця	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.	укр. «вулиця свічкарів»
Кейфграхт	Kijfgracht	набережна	52°09′39″ пн. ш. 4°30′07″ сх. д.
Корте-Лангестрат	Korte Langestraat	вулиця	52°09′33″ пн. ш. 4°30′03″ сх. д.
Лакенплейн	Lakenplein	площа	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.
Лангестрат	Langestraat	вулиця	52°09′27″ пн. ш. 4°30′01″ сх. д.	укр. Довга вулиця
Лойєрсплейн	Looiersplein	площа	52°09′35″ пн. ш. 4°30′11″ сх. д.	укр. «площа чинбарні» — на честь колишньої чинбарні, що розташовувалася поряд
Мінненбруерсграхт	Minnebroersgracht	набережна	52°09′38″ пн. ш. 4°30′10″ сх. д.	На честь монастиря, що існував у цій місцевості у 1445–1572 роках
Міннестрат	Minnestraat	вулиця	52°09′24″ пн. ш. 4°30′05″ сх. д.	на честь будинку престарілих, що розташовувався поруч
Ньїве-Вардстрат	Nieuwe Waardstraat	вулиця	52°09′33″ пн. ш. 4°30′02″ сх. д.
Ньїве-Рейн	Nieuwe Rijn	набережна	52°09′22″ пн. ш. 4°30′01″ сх. д.
Оран'єграхт	Oranjegracht	набережна	52°09′29″ пн. ш. 4°30′04″ сх. д.	на честь Вільгельма III Оранського
Остеркерстрат	Oosterkerkstraat	вулиця	52°09′31″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д.	На честь церкви Oosterkerk, що існувала у цій місцевості у 1898–1978 роках
Поттенбаккерсганг	Pottenbakkersgang	провулок	52°09′37″ пн. ш. 4°30′08″ сх. д.	укр. провулок гончарів
Спулстрат	Spoelstraat	вулиця	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.	на честь колишніх текстильних мануфактур (spoel- укр. шпулька, ткацький човник)
Схерінгстрат	Scheringstraat	вулиця	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.	укр. «вулиця основи» — тут були ткацькі мануфактури
Таувслагерганг	Touwslagersgang	провулок	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.	укр. «провулок кодольників»
Гавенкаде	Havenkade	набережна	52°09′38″ пн. ш. 4°30′04″ сх. д.	на честь міської гавані
Геренґрахт	Herengracht	набережна	52°09′ пн. ш. 4°30′ сх. д.

Джерела

• Cor Smith. Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — 383 p. — ISBN 978-90-400-77524. (нід.)
• Ingrid Moerman. What and where in historical Leiden / Waar gebeurd in Leiden. — Leiden : Stedelijk Museum de Lakenhal, 1997. — P. 84-87. — ISBN 90-71655-10-5. (англ.), (нід.)

Посилання

• Monumentenregister. www.erfgoedleiden.nl. Erfgoed Leiden en Omstrekken. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015. (нід.)
• 10 notorious Dutch murders. Prolific poisoner Maria Catharina Swanenburg. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 30 жовтня 2015. (англ.)
• Елена Мурзина. Мария Катерина Сваненбург. www.peoples.ru. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 30 жовтня 2015. (рос.)
• ReliWiki. reliwiki.nl. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015. (нід.)