Гагаріна Валентина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гагаріна Валентина Іванівна
Ім'я при народженні рос. Валентина Ивановна Горячева
Народилася 15 грудня 1935(1935-12-15)
Оренбург, РСФРР, СРСР
Померла 17 березня 2020(2020-03-17)[1] (84 роки)
Зоряне містечко, Московська область, Росія
Поховання Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність біохімік, письменниця, мемуаристка, медична сестра, лаборантка
Знання мов російська
У шлюбі з Юрій Олексійович Гагарін
Діти Олена Юріївна Гагаріна і Galina Gagarinad
Нагороди
орден Леніна Почесний громадянин Московської області

Валентина Іванівна Гагаріна (в дівоцтві Горячева; (15 грудня 1935(1935-12-15), Оренбург — 17 березня 2020(2020-03-17), Зоряне містечко, Московська область)[2][3]) — вдова першого космонавта Юрія Гагаріна. Кавалер ордена Леніна.

Біографія

[ред. | ред. код]

В. І. Гагаріна народилася 15 грудня 1935 року в Оренбурзі[2], в сім'ї Горячевих: шеф-кухаря Івана Степановича з Оренбурга, його запрошували попрацювати в комбінаті громадського харчування ЦК партії і Варвари Семенівни з Рязанської губернії, яка була домогосподаркою, в сім'ї було 6 дітей: 3 хлопчика і 3 дівчинки, Валентина наймолодша, брати — старший Олексій і молодший Михайло — загинули на війні, середній-Іван-воював на Далекому Сході[4][5].

Закінчила Оренбурзьке медичне училище[6]. Працювала в лабораторії медичного управління Центру управління польотами[7].

Валентина Іванівна Гагаріна з чоловіком аплодують трупі театру «Ла Скала», що представила «Турандот» в московський Великому театрі у 1964 році.

27 жовтня 1957 року в Оренбурзі вийшла заміж за льотчика Юрія Гагаріна[8] . В Оренбурзі, в будинку, де жила сім'я Валентини, згодом був відкритий Музей-квартира Юрія і Валентини Гагаріних. У Гагаріних народилися дві дочки: Олена і Галина. 12 квітня 1961 року її чоловік першим в світі полетів у космос і став знаменитим на весь світ. Слава торкнулась і його сім'ї, їх часто фотографували, показували по телебаченню, брали інтерв'ю, у них в гостях бували різні знамениті люди тих років: політики, космонавти, артисти, співаки. 14 квітня 1961 р вона була відображена на фото і відеокадрах, коли сиділа поруч з Юрієм Гагаріним і Микитою Хрущовим в машині (з відкритим верхом), яка їхала по вулицях Москви, оточеними радісними натовпами.[9]

27 березня 1968 року Юрій Олексійович загинув. Більше вона заміж не виходила.

У 1976 році передала в музей Юрія Гагаріна особисті речі чоловіка: парадний кітель, всі нагороди і документи, подарунки, спеціальні випуски номерів газет «Правда», «Вісті», «Червона зірка», «Радянська культура», «Літературна газета», «Московський комсомолець» від 12-13 квітня 1961 року[10].

Брала участь у заходах, присвячених першому космонавту, зустрічалася з першими людьми країни.

У 1981 році Валентина Іванівна написала першу книгу в пам'ять про Гагаріна «108 хвилин і все життя»[11]. Неодноразово видавалися спогади В. І. Гагаріної.

Жила в Зоряному містечку в Щелковському районі Московської області, у квартирі, яку отримав Гагарін в лютому 1968 року (загинув у березні), з вікон квартири на 4 поверсі видно пам'ятник Гагаріну. У неї жив великий папуга ара, якого завів Юрій Гагарін, дружила і спілкувалася з Валентиною Терешковою[12].

Померла 17 березня 2020 року. Похована 20 березня на Федеральному військовому меморіальному кладовищі в Митищах[13].

  • Діти
  • Онуки
    • Катерина Елісбарівна Караваєва (дочка Олени), навчалася на історичному факультеті МДУ[16], працювала так само, як і мати, в музеї-заповіднику «Московський Кремль», вийшла заміж за дипломата Павла Внукова, поїхала в Лондон[2][17].
    • Юрій Костянтинович Кондратчик (син Галини, нар. 25.12.1989) — кандидат економічних наук[18], закінчив факультет державного управління МДУ, балотувався в депутати в 2017 році до Ради депутатів муніципального округу Хамовники від Партії Зростання[19][20][21]. Генеральний директор АТ «Міжнародний аеропорт Хабаровськ»[22].
      • Правнук (син онука Юрія)[23]
  • Сестра — Марія, Таїсія[11].

Нагорода

[ред. | ред. код]
Олексій Леонов і Валентина Гагаріна в 2011 році.
  • 1961 — Орден Леніна (нагороджена з ініціативи М. С. Хрущова, як дружина першого космонавта)[24]
  • 2011 — Орден Гагаріна Федерації космонавтики Росії[25]
  • 2017 — Почесний громадянин Московської області[26]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 1984 — Каждый год 12 апреля — М.: Советская Россия. — Валентина Ивановна Гагарина — ISBN
  • 1986—108 минут и вся жизнь — М.: Молодая гвардия. тир. 50000 экз. — Валентина Ивановна Гагарина — ISBN

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://tass.ru/obschestvo/8006565
  2. ↑ а б в Почему Юрий Гагарин-младший не пошел по стопам своего знаменитого деда. Лабиринтами истории " ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 червня 2022.
  3. ↑ Умерла вдова Юрия Гагарина. ТАСС. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  4. ↑ Эта память не имеет цены. Галина Гагарина о своем отце. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  5. ↑ Почему вдова Юрия Гагарина почти 50 лет молчит о муже. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  6. ↑ Незабываемая встреча с Гагариным. Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 15 травня 2021.
  7. ↑ Жена Юрия Гагарина до сих пор тоскует по мужу. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 24 квітня 2011.
  8. ↑ Юрий Гагарин. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 15 травня 2021.
  9. ↑ Встреча Гагарина в Москве 14 апреля 1961 года | History Lab. Хроника HD (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  10. ↑ Умерла вдова первого космонавта Юрия Гагарина. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 15 травня 2021.
  11. ↑ а б Письмо Юрия Гагарина шло семь лет. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 6 червня 2011.
  12. ↑ Как живёт 82-летняя вдова Юрия Гагарина. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  13. ↑ Соседка рассказала о последнем дне вдовы Гагарина. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 15 травня 2021.
  14. ↑ Юрий Гагарин — первый космонавт планеты Земля. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 15 травня 2021.
  15. ↑ История любви Гагарина. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 15 травня 2021.
  16. ↑ Караваева Е. Э. — Диссертации на Историческом факультете МГУ. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  17. ↑ Судьба семьи Юрия Гагарина. Комментарии: LiveInternet — Российский Сервис Онлайн-Дневников. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 15 травня 2021.
  18. ↑ Кондратчик, Юрий Константинович — Трансформации социально-экономической системы России: вторая половина XIX — начало XXI вв. : диссертация … кандидата экономических наук : …. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  19. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2021. Процитовано 8 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Кондратчик Юрий Константинович. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 8 червня 2022.
  21. ↑ Внук первого космонавта Юрий Кондратчик. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  22. ↑ Внук Гагарина работает директором в хабаровском аэропорту. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2021.
  23. ↑ Константин Кондратчик: Не даю пустых обещаний — Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  24. ↑ Первый человек в космосе — Юрий Гагарин. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 березня 2012.
  25. ↑ В Совете Федерации героев космоса наградили орденом Гагарина. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 15 травня 2021.
  26. ↑ Почётные граждане Московской области. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 15 травня 2021.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гагаріна_Валентина_Іванівна&oldid=39373837