Гайдук Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Олександрович Гайдук
Фольклорист Дмитро Гайдук на тлі мапи Москви
Ім'я при народженні Гайдук, Дмитро Олександрович
Народився 20 березня 1964(1964-03-20) (60 років)
Дніпропетровськ
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність публіцист, письменник, казкар, збирач російськомовного растаманського фольклору
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів російська
Роки активності 1990 — тепер. час
Напрямок фольклор, публіцистика
Нагороди «Тенёта-98»
Сайт: rastamantales.com

CMNS: Гайдук Дмитро Олександрович у Вікісховищі

Дмитрó Олексáндрович Гайдýк (нар. 20 березня 1964 на Дніпропетровщині) — публіцист, письменник, казкар, збирач російськомовного растаманського фольклору. Найбільш відомий як автор «Растаманських казок» і «Енциклопедії конопель».

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Харківському університеті на факультеті іноземних мов (німецька мова), 1987—1998 жив у Полтаві, потім у Москві. З 1992 року працював перекладачем, редактором, упорядником енциклопедій у видавництвах «Міф» (Москва), «Софія» (Київ) і «Ультра.Культура» (Москва), музичним рецензентом на Ozon.ru[1]

Головні роботи: «Містики XX століття», «Енциклопедія забобонів», «Енциклопедія пророкувань», «Енциклопедія конопель» (не видана), «Магія в теорії і на практиці» Алістера Кроулі (переклад, передмова, коментарі).

Проект «растаманських народні казки» існує з жовтня 1995 року, присвячений збиранню і обробці фольклору споживачів конопель. Збірники растаманських казок видаються з 1998 року, найбільш відомі видання — «Растаманські народні казки» (Ростов-на-Дону, Фенікс, 2000) і «Растаманські казки і таке інше» (М., «Ультра. Культура», 2005). Інтернет-сайт проекту (rastaman.tales.ru) відкрився в січні 1999 р. і є одним з найстаріших літературних проектів в Рунеті. З 2001 року видаються також аудіоверсії растаманських казок у виконанні Дмитра Гайдука з музичним супроводом (DJ Kayla Cariapadas, DJ Голландець та ін.) — цей жанр ідентичний англомовному «spoken word». Гайдук регулярно гастролює з виступами по містах Росії, України та інших країн.

Паралельні проекти: «Джа-Будда і його джатаки» (розпочато в 1997, виданий М., «Кайя»[2], 2004); « Конопляні джунглі» (1999—2000) — одна з перших оплачуваних регулярних авторських колонок в Рунеті, виходила на сайті High.Ru (матеріали видано М., «Кайя», 2004); «Цивільні казки» (розпочато в 1992 році, виданий у збірнику «Растаманські казки і таке інше», М., «Ультра. Культура», 2005), «Казки народів світу» та ін.

Крім того: п'єси («Сцени зі Старого Завіту» (1997, премія «Тенета-98»[3]), філософська есеїстика («Фаллософія» (1996, 1999) та ін.)

На думку поета і критика Дар'ї Суховій,

Його тексти збудовані в дусі буддійських коанів; він же носить зачіску з косичкою. Популярність Гайдук отримав завдяки публікаціям в Інтернеті і був одним з перших російських авторів, зобов'язаних своєю популярністю саме Інтернету[4] .

Однак є відомості, що його тексти доволі широко поширювалися самвидавом перед глобальною інтернетизацією. Спостерігалися навіть видрукувані на машинці копії творів Гайдука. Також він був досить поширений по FIDO.

«Чудовим прозаїком» називає Гайдука і критик Ілля Кукуліна[5] .

19 грудня 2012 року сайт rastaman.tales.ru був внесений до Єдиного реєстру заборонених сайтів Федеральною службою з контролю за обігом наркотиків[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. # 313 Публікації Дмитра Гайдука на OZON.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 20 травня 2014.
  2. Кайя. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
  3. підсумки голосування професійного журі. Архів оригіналу за 20 червня 2006. Процитовано 20 травня 2014.
  4. Д. Суховій . Кола комп'ютерного раю (Семантика графічних прийомів у текстах поетичного покоління 1990–2000-х років) [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.] // «Новий літературний огляд», № 62 (2003).
  5. І. Кукуліна. «Тенета-98»: не конкурс, а фестиваль [Архівовано 30 квітня 2014 у Wayback Machine.] // «TextOnly», № 2 (жовтень-листопад 1999).
  6. Скріншот результату запиту до zapret — info.gov.ru[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]