Гайле Георгій Іванович

Гайле Георгій Іванович
Народився	14 квітня 1905(1905-04-14) Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	25 серпня 1968(1968-08-25) (63 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	латиш
Діяльність	інженер-електрик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Партія	КПРС
Нагороди

Георгій Іванович Гайле (1905(1905), місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 25 серпня 1968, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР, директор Ризького електротехнічного заводу «ВЕФ». Член ЦК Комуністичної партії Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 2—7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.

Життєпис

Народився в родині машиніста залізниці. Трудову діяльність розпочав у 1916 році робітником тютюнової фабрики. З 1918 року — робітник свинцево-прокатних майстерень в Петрограді. Одночасно навчався, здобув середню освіту.

З 1925 року — робітник-обмотувальник заводу «Електросила» в місті Ленінграді. Член ВКП(б) з 1929 року.

Закінчив електромеханічний факультет Ленінградського політехнічного інституту, інженер-електрик.

Після закінчення інституту і до початку німецько-радянської війни працював начальником підвідділу постачання і підвідділу планування, начальником цеху, начальником виробництва ленінградського заводу «Електросила».

У 1941—1944 роках — головний інженер заводу «Уралелектроапарат». Організовував виробництво спеціального озброєння на заводі.

У 1944—1957 роках — директор Ризького електротехнічного заводу «ВЕФ».

5 червня 1957 — 16 липня 1958 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства Латвійської РСР.

16 липня 1958 — жовтень 1965 року — голова Ради народного господарства Латвійської РСР — міністр Латвійської РСР.

20 жовтня 1965 — 4 жовтня 1967 року — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.

З жовтня 1967 року — на пенсії в місті Ризі.

Помер 25 серпня 1968 року в місті Ризі після важкої і тривалої хвороби. Похований на цвинтарі Райніса в Ризі 28 серпня 1968 року.

Нагороди

• орден Леніна (13.04.1965)
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної ради Латвійської РСР (1945)
• Заслужений діяч науки і техніки Латвійської РСР

Джерела

• газета «Ригас Балсс», 27.08.1968 (некролог) (рос.)